Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ка́рл Лі́нней (швед. Carl Linné, латинізоване лат. Carolus Linnaeus; *23 травня 1707 — †10 січня 1778) — шведський природознавець: ботанік, зоолог і лікар — видатний учений XVIII століття, перший президент Шведської Академії Наук. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. В то­му ж році опублікував свою основну працю під назвою «Система природи» («Systema Naturae»), що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань; щоразу автор до­опрацьовував її, уточнював та доповнював.

У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запро­понував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тва­рин. Свого часу славетний учений Стародавньої Греції Аристотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два ти­сячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість но­вих видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, Риби, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи.

Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лін­ней, була далеко не бездоганною. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а не за справжнім споріднен­ням між близькими видами. Не зовсім вдалою була і кла­сифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не лише земноводних, а й плазунів. А до кла­су червів зарахував усіх відомих на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.

Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Ба­гато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих європейських колекцій гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів рослин.

Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рослин квітки розкриваються вранці, в інших — вдень, у тре­тіх — надвечір, а у четвертих — вночі. І закриваються во­ни також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник — «годинник флор».

Зараз Карл Лінней — єдина людина, робити посилання на яку можна лише одним ініціалом («L»). Так, в ботаніці ця буква після видової назви рослини означає, що вона вперше описана Карлом Ліннеєм; наприклад ботанічна назва кокосової пальми — це Cocos nucifera L.

[ред.] Наукові праці

• Systema naturae sive regna tria naturae systematice proposita per classes, ordines, genera, & species. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Theodorum Haak. 1735.
• Bibliotheca botanica recensens libros plus mille de plantis huc usque editos, secundum systema auctorum naturale in classes, ordines, genera & species dispositos, additis editionis loco, tempore, forma, lingua etc cum explicatione. Amstelodami [Amsterdam]: apud Salomonem Schouten, 1736a. [12] + 153 + 35 p.
• Fundamenta botanica quae majorum operum prodromi instar theoriam scientiae botanices per breves aphorismos tradunt. Amstelodami [Amsterdam]: apud Salomonem Schouten, 1736b. 36 p.
• Musa Cliffortiana florens hartecampi prope Harlenum. Lugduni Batavorum [Leyden]. 1736c. 50 p.
• Critica botanica in qua nomina plantarum generica, specifica, & variantia examini subjiciuntur, selectiora confirmantur, indigina rejiciuntur, simulque doctina circa denominationem plantarum traditur. Seu Fundamentorum Botanicorum pars IV. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Conradum Wishoff. 1737a.
• Flora lapponica exhibens plantas per Lapponiam crescentes, secundum systema sexuale collectas in itinere … 1732 institutio. Additis synonymis, & Locis natalibus omnium, descriptionibus & figuris rariorum, viribus medicatis & oeconomicis plurimarum. Amstelaedami: S. Schouten. 1737b. [35] + 372 + [16] p. + 12 tab.
• Hortus cliffortianus: plantas exhibens quas, in hortistam vivis quam siccis, Hartecampi in Hollandia, coluit vir nobilissimus et generosissimus Georgius Clifford… Amstelaedami: 1737c. [26] + X + 502 p. + 32 tab.
• Classes plantarum, seu Systemata plantarum. Lugduni Batavorum [Leyden]: C. Wishoff, 1738. 606 col. + p. 607—656
• Genera plantarum eorumque characteres naturales secudum numerum, figuram, situm, et proportionem omnium fructificationis partium. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud C. Wishoff : G. J. Wishoff. 1742. 527 + [24] p. Ill.
• Flora svecica exhibens plantas per Regnum Sveciae crescentes, systematice cum differentiis specierum, synonymis autorum, nominibus incolarum, solo locorum, usu pharmacopaeorum. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Conradum Wishoff: Georg. Jac. Wishoff. 1745. [16] + 419 p.
• Fauna Svecica Sistens Animalia Sveciæ Regni: qvadrupedia, aves, amphibia, pisces, insecta, vermes; distributa per classes & ordines, genera & species; cum Differentiis Specierum, Synonymis Autorum, Nominibus Incolarum, Locis Habitationum, Descriptionibus Insectorum. Lugduni Batavorum [Leyden]: Apud Conradum Wishoff et Georg Jac. Wishoff. Fil. Conr. 1746. [14 Bl.], 411 S., 2 Tafeln.
• Philosophia botanica in qva explicantur fundamenta botanica cum definitionibus partium, exemplis terminorum, observationibus rariorum, adjectis figuris aeneis. Stockholmiæ [Stockholm], Apud Godofr. Kiesewetter, 1751. [6] + 362 p. + portr. + 9 tab. HTML на сайті BotanicalLatin.org
• Species plantarum exhibentes plantas rite cognitas, ad genera relatas, cum differentiis specificis, nominibus trivialibus, synonimis selectis, locis natalibus, secundum systema sexuale digestas. Holmiae [Stockholm]: L. Salvii, 1753. T. i: xvi + 560 p. T. ii: P. 561—1158 + [31] p. Sect. 1-3: HTML на сайті Project Gutenberg
• Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Editio decima, reformata. Holmiæ [Stockholm]: impensis direct. Laurentii Salvii. 1758. [4] Bl., S. 6-823.