Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

5 серпня — 7 серпня — Список всіх днів
Січень, Лютий, Березень, Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень

---

6 серпня

Зміст 1 Свята 2 Православні 3 Католицькі 4 Події 5 Народились 6 Померли

[ред.] Свята

• Міжнародний день «Лікарі світу за мир».
• Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї.
• В Аргентині відзначають День дитини.
• В Барбадосі, Болівії і на Ямайці День незалежності.
• Об'єднані Арабські Емірати відзначають Національне свято Сходження - приходу до влади правителя емірату Абу-Дабі шейха Заєда аль Нахайяна, президента країни (1966).
• У Росії День Залізничних військ. (Запроваджений Указом Президента Російської Федерації від 19.07.96).

[ред.] Православні

• Пам'ять мученика Христини.
• Мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, в Святому Хрещенні Романа і Давида (1015).
• Преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського (1182).
• Христина .

[ред.] Католицькі

• Славомір, Яків.

[ред.] Події

• 988 — умовна дата Водохрещення Русі, прийняття християнства київським князем Володимиром.
• 1497 — У Брістоль повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнено, що це Китай.
• 1790 — Письменника О. Радищева засуджено до страти за книгу «Подорож з Петербургу до Москви».
• 1806 — Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.
• 1807 — Росія, Пруссія і Франція підписали Тільзітський мир — були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.
• 1807 — У Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).
• 1807 — З Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп «Діана» з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.
• 1889 — У Лондоні відкритий готель «Савой», перший у світі готель з ванною в кожному номері;
• 1890 — Вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на електричному стільці;
• 1914 — Австро-Угорщина оголосила війну Росії, а Сербія оголосила війну Німеччині.
• 1914 — В Австро-Угорщині створено легіон Українських січових стрільців;
• 1926 — 19-річна Гертруда Едерле першою з жінок перепливла Ла-Манш;
• 1932 — Відкрився перший Венеціанський кінофестиваль.
• 1940 — Естонію, яка (після Пакту Молотова-Ріббентропа) увійшла в «зону інтересів Радянського Союзу», приєднано до СРСР.
• 1940 — У СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик М. Вавілов.
• 1945 — бомбардувальник США скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90-140 тисяч осіб.
• 1963 — Вигравши в півфіналі у алмаатинського "Кайрата" з рахунком 2-1, донецький "Шахтар" втретє підряд вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів - 15 кубкових перемог поспіль.
• 1975 — Указом Президії Верховної Ради СРСР Академію наук УРСР нагороджено орденом Дружби народів за заслуги в розвитку науки, економіки та культури.
• 1995 — Хорватська влада оголосила про ліквідацію республіки Сербська Країна.

[ред.] Народились

• 1504 — Метт’ю Паркер, архієпископ Кентерберійський, капелан короля-багатоженця Генріха VIII.
• 1638 — Ніколя Мальбранш (фр. Nicolas Malebranche) (ум. 1715), французський філософ-ідеаліст, глоловний представник окказіоналізму.
• 1651 — Карл Ґустав Реншильд, шведський фельдмаршал (1706), граф, сподвижник короля Карла XII.
• 1651 — Француа Фенелон (фр. François de Salignac de la Mothe-Fénelon) (пом. 1715), французький письменник, теолог, архієпископ Камбре. Член Французької академії.
• 1789 — Ілля Буяльський, придворний хірург, бальзамувальник найвищих персон.
• 1795 — Генріх Розе (нім. Heinrich Rose) (пом. 1864), німецький хімік.
• 1809 — Альфред Теннісон (англ. Alfred Tennyson) (ум. 1892), англійський поет («Королівські іділлії», «Королева Марія»).
• 1856 — Аполінарій Васнєцов (пом. 1933), живописец та графік, автор книг з теорії мистецтва, історії, археології.
• 1881 — Олександр Флеминг (англ. Alexander Fleming) (ум. 1955), шотландський бактеріолог, першим винайшов антібіотик пеніцилін, лауреат Нобелівської премії з медицини 1945 року.
• 1886 — Степан Бондарчук, актор, театральний дiяч. Помер 17.01.1976.
• 1897 — Iван Микитенко, прозаїк i драматург. Репресований, загинув у 1937.
• 1928 — Чань Це Юнь, засновник південнокорейської автокомпанії автокомпанії Хюндай (Hyundai).
• 1928 — Енді Воргол, американський художник, українського (лемківського) походження, засновник художньої школи поп-арту.
• 1938 — Ігор Лученок, білоруський композитор. Автор пісень «Алеся», «Лист з сорок п'ятого», «Пам'ять серця», «Зачарована моя», «Віденський вальс». Голова правління Союзу композиторів Білорусі (з 1980).
• 1944 — Олександр Ітигилов, український кінооператор і кінорежисер.
• 1972 — Джері Халлівелл (англ. Geraldine Estelle Halliwell), колишній лідер гурту «Spice Girls».
• 1977 — Зденка Подкапова, чеська фотомодель, актриса
• 1980 — Вітантоніо Ліуцці, італійський автогонщик, пілот Формули-1.

[ред.] Померли

• 1075 — Роман Святославич ("Красний") – князь Тмутараканський (1070-1079). Р.н. невiд.
• 1221 — Домінік (народ. ~1170), кастильський дворянин - засновник ордена домініканців.
• 1585 — Єрмак Тимофійович, козацький отаман, дослідник і завойовник Сибіру. Загинув у бою с ханом Кучумом.
• 1657 — у Чигирині помер гетьман України Богдан Хмельницький.
• 1753 — Георг Ріхман, російський фізик, загинув досліджуючи атмосферну електрику при абсолютно безхмарному небі.
• 1904 — Павло Вейнберг (р. 1846), письменник-гуморист.
• 1925 — Григорій Котовський, командир Кінного корпусу (колишній злочинець). Був убитий під Одесою своїм адьютантом Меєром Зайдером
• 1970 — Терентій Масенко (10 листопада 1903 — 6 серпня 1970) — український журналіст, поет та письменник.
• 1978 — Павло VI, Папа Римський.
• 1988 — Анатолій Левченко (р. 1941), радянський космонавт українського походження.