Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

20 століття | 21 століття | 22 століття
1980-ті | 1990-ті | 2000-ні | 2010-ті | 2020-ті

2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013

---

Зміст 1 Події 1.1 Пекінська Олімпіада 1.2 Річниці 1.3 Вибори 1.4 Аварії й катастрофи 1.5 Майбутні події 2 Народились 3 Померли 3.1 в Україні 3.2 у світі 4 Шевченківська премія

[ред.] Події

• 1 січня — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
• 15 січня — в УГКЦ проголошено утворення Волинського екзархату.
• 23 січня — 31 січня — Кубок Першого каналу.
• 25 січня — сестри Альона та Катерина Бондаренки виграли парний розряд «Australian Open-2008», це перший подібний успіх українських тенісистів на змаганнях Великого Шолому.
• 5 лютого — в Женеві Президент України Віктор Ющенко і Генеральний директор СОТ Паскаль Ламі підписали протокол по вступ України до СОТ.
• 17 лютого — Косово самопроголосило незалежність від Сербії.
• 18 лютого — Фідель Кастро оголосив, що остаточно залишає чільні державні посади на Кубі.
• 26 лютого — офіційне відкриття Всесвітнього сховища насіння на острові Шпіцберген.
• 1—2 лютого — У Вірменії невдоволення опозиції результатами виборів призвело до заворушень, в ході яких загинуло 8 та поранено понад 130 осіб. У Єревані введено надзвичайний стан і введено війська.
• 12 березня — Президент Інгушетії (Росія) Мурат Зязіков підписав указ про відставку республіканського уряду.
• 13 березня — Президент Сербії Борис Тадич підписав указ про розпуск парламенту країни й призначив дату позачергових парламентських виборів на 11 травня 2008 року, підтвердивши тим самим урядове рішення про розпуск Скупщини.
• 14 березня — Заворушення в Тибеті проти китайського правління призвели до десятків жертв і погромів.
• 15 березня — Київський апеляційний суд присудив трьом виконавцям вбивства Георгія Гонгадзе по 12-13 років ув'язнення.
• 17 березня — Зіткнення у Косовський Митровиці між сербами і поліцейськими ООН: десятки поранених з обох боків, один український миротворець загинув від поранень.
• 1 квітня — Урядова криза в Угорщині. Про вихід з коаліції заявив «Союз вільних демократів», який формував правлячу більшість разом із соціалістами.
• 2 квітня — 4 квітня — Саміт країн-членів НАТО в Бухаресті. Україні та Грузії було відмовлено у приєднанні до ПДЧ.
• 10 квітня — Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до СОТ.
• 10 травня — мешканці М'янми на референдумі підтримали нову конституцію країни.
• 16 травня — Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.
• 25 травня — Ані Лорак посіла друге місце на Євробаченні.
• 28 травня — Непал скасував монархію і перетворився на республіку
• 28 травня — Нижня палата парламенту Канади визнала Голодомор актом геноциду
• 7 червня — 29 червня — Чемпіонат Європи з футболу 2008.
• 12 червня — в Ірландії відбувся референдум щодо затвердження Лісабонського договіру ЄС. Ірландці сказали угоді ні.
• 5 серпня — черговий переворот у Мавританії. Президента Сіді ульд Шейха змістила його власна охорона.
• 8 серпня — грузинські війська розгорнули військові дії з метою взяти під контроль Південну Осетію. У відповідь російська 58-а армія вдерлася до Грузії (див. Російсько-грузинська війна (2008))
• 18 серпня — президент Пакистану Первез Мушарраф оголосив про відставку, зіткнувшись із загрозою імпічменту з боку опозиційного парламенту.
• 26 серпня — заворушення в Таїланді: опозиція займає урядові установи і телебачення
• 26 серпня — Росія визнала незалежності Абхазії та Південної Осетії, відповідний указ видав президент Дмитро Медведєв

[ред.] Пекінська Олімпіада

• 8 — 24 серпня — Олімпійські ігри в Пекіні.
• 8 серпня — у Пекіні відкриті XXIX Літні Олімпійські ігри.
• 12 серпня — український дзюдоїст Роман Гонтюк виборов бронзову медаль. Ця медаль стала першою для українських спортсменів на цій Олімпіаді.
• 13 серпня — українські стрибуни у воду Ілля Кваша і Олексій Пригоров здобули бронзу у стрибках триметрового трампліна. Цього ж дня бронзові медалі здобули Армен Варданян (греко-римська боротьба) і Наталя Давидова.
• 14 серпня — українська жіноча збірна з фехтування на шаблях у складі Ольги Харлан, Олени Хомрової, Галини Пундик та Ольги Жовнір здобула золоту медаль. У фіналі вони перемогли команду Китаю з мінімальним відривом (45:44), програючи по ходу зустрічі більше 10 очок.
• 15 серпня — Артур Айвазян (кульова стрільба) і Віктор Рубан (стрільба з лука) вибороли золоті медалі.
• 16 серпня — Олександр Петрів здобув «золото» Пекіна у швидкісній стрільбі з пістолета. Олімпійська чемпіонка Афін Ірина Мерлені здобула бронзову медаль у вільній боротьбі (вага до 48 кг). Ольга Коробка здобула срібну медаль у важкій атлетиці. Відразу дві українки піднялися на п'єдестал у семиборстві (легка атлетика): Наталя Добринська виборола золоту медаль, а Людмила Блонська — срібну (22 серпня Блонська була позбавлена медалі через уживання допінгу).
• 17 серпня — Юрій Сухоруков здобув срібну медаль у стрільбі з гвинтівки із трьох положень, а Леся Калітовська — бронзову медаль у велотреку.
• 18 серпня — український гімнаст Олександр Воробйов здобув «бронзу» у вправах на кільцях; Олена Антонова виборола «бронзу» в метанні диска.
• 19 серпня — український борець Василь Федоришин здобув срібну медаль.
• 20 серпня — український борець Андрій Стаднік здобув срібну медаль.
• 21 серпня — український борець Тарас Данько здобув бронзову медаль.
• 22 серпня — бронзові медалі здобули українці В'ячеслав Глазков (бокс), Вікторія Терещук (сучасне п'ятиборство) і Денис Юрченко (легка атлетика)
• 23 серпня — у День Державного прапора України шість разів підіймався синьо-жовтий стяг у Пекіні. У цей день серед українців медалі здобули: каноїст Юрій Чебан (бронзова), байдарочниця Інна Осіпенко-Радомська (золота), боксер Василь Ломаченко (золота), легкоатлетки Ірина Ліщинська (срібна) і Наталія Тобіас (бронзова), гімнастка-художниця Анна Бессонова (бронзова).
• 24 серпня — відбулося урочисте закриття XXIX Олімпійських ігор.

Українська команда завоювала на Іграх 27 медалей (найбільша кількість за весь час участі незалежної України в Олімпійських іграх): 7 золотих, 5 срібних та 15 бронзових.

[ред.] Річниці

• 29 січня — 90 років з дня бою під Крутами.

[ред.] Вибори

• 5 січня — Дострокові вибори президента Грузії. На другий термін обрано М. Саакашвілі.
• 3 лютого — Борис Тадич повторно обраний президентом Сербії.
• 19 лютого — На виборах президента Вірменії перемогу здобув прем'єр-міністр Серж Саркісян
• 24 лютого — У другому турі президентом Кіпру вибраний Деметріс Христофіас, генсек комуністичної Прогресивної партії трудового народу Кіпру (АКЕЛ).
• 24 лютого — Кубинський парламент в неділю вибрав 76-річного Рауля Кастро головою Держради країни.
• 2 березня — На виборах третього Президента Росії переміг Дмитро Медведєв з результатом 70,28 % голосів.
• 9 березня — парламентські вибори в Іспанії. Соціалістичній робітничій партії Іспанії на чолі з Хосе Луїсом Сапатеро вдалося втримати владу, заручившись підтримкою 43,64 % голосів виборців (169 мандатів Конгресу депутатів).
• 14 березня — Парламентські вибори в іранський меджліс (парламент) восьмого скликання.
• 22 березня — Президентські вибори на Тайвані. Згідно офіційних результатів новим президентом Тайваню став Ма Інцзю, висуванець правлячої партії Гоміньдан (58 % голосів виборців).
• 29 березня — Парламентські і президентські вибори в Зімбабве. За попередніми даними парламентських виборів, половину місць у парламенті (105 із 210) взяла опозиційна платформа «Рух за демократизацію». Також за даними опозиції вже у першому турі президентських виборів переміг їхній кандидат Морґан Тсванґіраї, набравши 50,3 % голосів виборців, у Роберта Муґабе — 43 %. Протягом 10 днів від дня проведення виборів їхніх офіційних результатів не огоошено.
• 6 квітня — Президентські вибори в Чорногорії. Перемогу вже у першому турі одержав чинний президент Чорногорії — Філіп Вуянович (понад 52 % голосів виборців).
• 10 квітня — За результатами виборів у Конституційну асамблею Непалу перемогу здобула партія маоїстів.
• 13 квітня—14 квітня — на дострокових парламентських виборах в Італії перемогли праві партії, провідною серед яких стала «Народ Свободи» Сільвіо Берлусконі.
• 20 квітня — Загальні (президентські, парламентські, до органів місцевого самоврядування і муніціпальні) вибори у Парагваї. Президентом країни вперше за 60 років обрано опозиційного кандидата, колишнього єпископа Фернандо Луго.
• 25 квітня — За підсумками парламентських виборів (другий тур) в Ірані остаточну перемогу зі значною перевагою (69 % від числа усіх мандатів) отримала консервативна партія діючого президента Махмуда Ахмадінеджада.
• 11 травня — На позачергових парламентських виборах у Республіці Сербія перемогу зі значною перевагою одержав проєвропейськи налаштований блок чинного президента Бориса Тадича «За європейську Сербію» (понад 38 % голосів — 103 мандати з 250 парламентських місць).
• 16 травня — На виборах у Домініканській Республіці переобраний діючий президент Леонель Фернандес
• 21 травня — На парламентських виборах у Грузії впевнено перемагає правляча пропрезидентська партія «Єдиний національний рух».
• 25 травня — Позачергові вибори міського голови та депутатів до міської ради м. Києва. міським головою переобрано Леоніда Черновецького
• 1 червня — На позачергових виборах до парламенту Республіки Македонія перемогла правляча партія VMRO-DPMNE (Всемакедонський революційний рух), набравши бл. 50 % голосів виборців. За оцінкою місії спостерігачів ОБСЄ, яка спостерігала за ходом волевиявлення, парламентські вибори в колишній югославській республіці Македонія «не відповідали ключовим міжнародним стандартам».
• 29 червня — перемогу на парламентських виборах в Монголії здобула правляча Монгольська народна революційна партія. Результати виборів викликали безлад в столиці, застосовані війська.
• 27 липня — перемогу на парламентських виборах у Камбоджі здобула правляча Народна партія Камбоджі (91 із 123 мандатів). Лідер Хун Сен (уже керує 23 роки) правитиме країною ще щонайменше 5 років.
• 28 вересня — Парламентські вибори в Республіці Білорусь.
• 15 жовтня — Президентські вибори в Азербайджані.

[ред.] Аварії й катастрофи

• 23 січня — На північному заході Польщі розбився військовий літак CASA С-295, загинуло 20 чоловік.
• 21 лютого — У венесуельських Андах розбився літак ATR 42-300 франко-італійського виробництва, загинуло 46 чоловік.
• 13 березня — У Егейському морі біля берегів Греції внаслідок зіштовхнення зі скелею потонув круїзний лайнер «Георгіс». З судна евакуювали 278 пасажирів і 35 членів екіпажу.
• 15 березня — вибухи на військових складах поблизy Тирани. 26 вбитих та близько 300 поранених.
• 23 березня — в акваторії Гонконга після зіткнення з китайським суховантажним судном затонуло українське судно «Нафтогаз-67». 7 членів екіпажу врятовані, 18 зникли без вісти.
• 27 березня — в Чорне море впав український вертоліт Мі-8, що прямував до острова Зміїний. Загинуло 13 прикордонників.
• 28 квітня — о 4:43 ранку за місцевим часом, поїзд Пекін — Циндао зіткнувся із зустрічним поїздом. За попередніми даними загинуло 66 чоловік, 246 — поранено, 51 з яких знаходилися в важкому стані.
• 28 квітня — український вертоліт Мі-8 впав на плавучу платформу «Тавріда» в Чорному морі, загинуло 20 чоловік.
• 4 травня — буревій «Наргіс» у М'янмі забрав життя понад 78 000 людей, 56 000 зникли без вісти, півтора мільйона залишилися просто неба.
• 12 травня — в китайській провінції Сичуань о 14:28 за місцевим часом стався землетрус силою 8 балів, який забрав життя близько 70 тисяч людей.
• 8 червня — потужній вибух метану на шахті імені Карла Маркса у Єнакієвому. В зону вибуху перебувало 37 шахтарів, 23 з них вдалося спасти в рятувальній операції.Загинуло 13 шахтарів.
• 10 червня в аеропорту Хартума зазнав аварії літак Airbus A310, 33 людей з 217 на борту загинули.
• 21 червня тайфун «Феншень» перекинув філіппінський паром Princess of Stars, на якому перебувало понад 800 пасажирів. Спаслося 57.
• 23—26 липня — потужні грозові зливи спричинили велику повінь на західній Україні, північній Румунії та Молдові. В Україні загинуло понад 30 людей, в Румунії стихія забрала життя 5-ох. Внаслідок території 6 областей Західної України оголошено зоною стихійного лиха.
• 20 серпня — у мадридському аеропорту Барахас на злеті зазнав катастрофи літак MD-82 компанії Spanair, що прямував на Канари. Загинуло 153 людини
• 24 серпня — при споробі аварійної посадки в аеропорту Бішкека впав і згорів лайнер Boeing 737. З 90 людей на рорту вижило 25.
• 28 серпня — вибухи на військових складах коло станції Лозова в Харківській області

[ред.] Майбутні події

• 4 жовтня — проведення конкурсу Міс світу в Києві.

[ред.] Народились

Див. також Категорія:Народились 2008

[ред.] Померли

Див. також Категорія:Померли 2008

[ред.] в Україні

• 4 лютого — Небієрідзе Борис Костянтинович, український кінорежисер, творець першого українського серіалу «Роксолана»
• 12 лютого — Чайка Віктор Анатолійович, міський голова Рівного.
• 8 березня — Шайдеров Володимир Олександрович, міський голова Феодосії, від гострої серцевої недостатності.
• 17 квітня — Носов Віктор Васильович, футбольний тренер
• 30 травня — Борис Анфіянович Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики.
• 5 червня - Герасимов Іван Олександрович, генерал, депутат від КПУ.
• 9 червня - Анатоль Перепадя, перекладач з романських мов на українську, популяризатор літератури і культури романських країн.
• 22 червня — Олександр Пантелеймонович Святогоров, радянський розвідник.
• 7 липня — Федір Трохимович Моргун, радянський і український державний і громадський діяч, вчений-аграрник, публіцист.
• 22 серпня — Василь Дмитрович Кожелянко, письменник
• 25 серпня — Михайло Сирота, народний депутат України, один з розробників Конституції

[ред.] у світі

• 1 січня — Толмачов Олег Васильович, радянський хокеїст.
• 2 січня — Чой Йо-Сам, унаслідок травми, отриманої в боксерському поєдинку.
• 3 січня — Абдулов Олександр Гаврилович, російський актор (*1953).
• 4 січня — Амбарцумян В'ячеслав Міранович, радянський футболіст, було збито автомобілем.
• 11 січня — Гілларі Едмунд, перший підкорювач Евересту (*1919).
• 12 січня — Бачинський Геннадій, російський телерадіоведучий.
• 17 січня — Фішер Роберт, американський шахіст, колишній чемпіон світу.
• 18 січня — Ентоні Мінгелла, британський кінорежисер, сценарист, продюсер та актор.
• 22 січня — Леджер Хіт, австралійський актор Голівуду, через неправильне вживання ліків.
• 27 січня — Сухарто, президент Індонезії (1966—98).
• 12 лютого — Патаркацишвілі Бадрі Шалвович, грузинський підприємець-мільярдер і політик (*1955).
• 16 лютого — Борис Хмельницький, російський актор театру кіно.
• 19 лютого — Єгор Летов, російський і радянський рок-музикант, поет, лідер групи «Гражданская оборона».
• 19 лютого — Бессмертнова Наталія Ігорівна, російська балерина.
• 23 лютого — Янез Дрновшек, президент Словенії (2002—07), архітектор словенської незалежності.
• 2 березня — Чіаурелі Софіко Михайлівна, радянська і грузинська актриса, народна артистка Грузинської РСР, народна артистка Вірменської РСР.
• 19 березня — Артур Кларк, британський письменник фантаст.
• 31 березня — Гальшка Осмольська, польський палеонтолог, професорка, спеціалістка у дослідженнях динозаврів та викопних крокодилів.
• 8 квітня — Румянцева Надія Василівна, видатна радянська і російська актриса.
• 13 квітня — Джон Арчибальд Вілер, американський фізик, автор терміну "чорна діра"
• 16 квітня — Едвард Лоренц, американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу.
• 12 травня — Роберт Раушенберг, американський художник, представник абстрактного експресіонізму, концептуального мистецтва і поп-арту.
• 14 травня —Юрій Ритхеу, російський чукотський письменник.
• 15 травня — Вілліс Юджин Лемб, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1955 року.
• 26 травня — Сідні Поллак, американський кінорежисер, продюсер і актор.
• 1 червня — Йосеф Лапід, ізраїльський громадський і політичний діяч, журналіст і телеведучий.
• 1 червня — Ів Сен-Лоран, французький модельєр.
• 7 червня — Діно Різі, італійський кінорежисер.
• 10 червня — Чингіз Айтматов, радянський і киргизький письменник і громадський діяч.
• 17 червня — Жан Делануа, французький кінорежисер, сценарист і актор.
• 22 червня — Клаус‑Міхаель Грюбер, німецький оперний режисер
• 24 червня — Леонід Гурвич, американський економіст, Нобелівський лауреат 2007 року.
• 6 липня — Нонна Мордюкова, російська акторка з українським корінням
• 11 липня — Анатолій Приставкін, російський письменник
• 11 липня — Майкл ДеБейкі, американський кардіохірург
• 13 липня — Броніслав Геремек, польський політик, євродепутат
• 25 липня — Михайло Пуговкін, радянський комедійний кіноактор
• 27 липня — Юсеф Шахін, режисер, класик єгипетського кіно
• 3 серпня — Олександр Солженіцин, російський письменник, лавреат Нобелівсбкої премії з літератури 1970 року
• 9 серпня — Махмуд Дарвиш, палестинський поет
• 19 серпня — Леві Мванаваса, президент Замбії
• 20 серпня — Хуа Гофен, наступник Мао Цзедуна на посаді Голови Комуністичної партії Китаю (1976—1981)

[ред.] Шевченківська премія

Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2008 року

• Голота Любов Василівна, письменник — за роман «Епізодична пам'ять».
• Дзекун Олександр Іванович, режисерові-постановнику, Петрів Володимир Юліанович, актор — за виставу «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру.
• Ляшенко Геннадій Іванович, композитор — за кантати «Містерія тиші» та «Вітражі й пейзажі» для хору a cappella на вірші Тараса Шевченка і Богдана-Ігора Антонича.
• Малахов Віталій Юхимович, режисер-постановник, Бенюк Богдан Михайлович, актор, Сумська Наталія В'ячеславівна, актриса — за виставу «Про мишей та людей» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв».
• Перебийніс Петро Мусійович, поет — за збірку поезій «Пшеничний годинник».
• Селянська Віра Остапівна (Вірі Вовк), письменниця, громадянці Бразилії — за книги «Сьома печать», «Ромен-зілля» та переклади творів української літератури португальською мовою.
• Сідак Василь Васильович, майстер народного мистецтва — за серію дерев'яної скульптури.
• Ткачук Михайло Петрович, кінорежисер — за документальний серіал «Загадка Норильського повстання» (про опір українських політв'язнів у таборах Гулагу).
• Франчук Валерій Олександрович, художник — за цикл живописних творів «Розгойдані дзвони пам′яті», присвячений жертвам Голодоморів в Україні.
• Якимець Володимир Ярославович, Нудик Ярослав Володимирович, Богач Богдан Михайлович, Капраль Андрій Миронович, Шавало Андрій Михайлович, Турянин Роман Федорович, виконавцям вокальної формації «Піккардійська терція» — за концертні програми 2003 — 2006 років.