Чилі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Республіка Чилі
República de Chile

	Зображення:Chile COA.jpg
Прапор	Герб

Девіз: «Por la Razón o la Fuerza»
«Через вмови чи силу»

Гімн: Himno Nacional de Chile

Столиця
(та найбільше місто) Сантьяго
33°26' пд. ш., 70°40' зх. д.

Офіційні мови

іспанська мова

Державний устрій Конституційна республіка

- Президент Мішель Бачелет

Незалежність

- від Іспанії 12 лютого 1818

- визнана 25 квітня 1844

Площа

- Загалом 756 950 км² (38)

- Води (%) 1,07

Населення

- оцінка 2006 р. 16 432 674 (60)

- перепис 2002 р. 15 116 435

- Щільність 21/км² (184)

ВВП (ПКС) 2006 р., оцінка

- Повний $203 мільярдів (46)

- На душу населення $12 600 (57)

ІРЛП (2004) 0,859 (high) (38)

Валюта Чілійське песо (CLP)

Часовий пояс (UTC-4)

- Літній час (UTC-3)

Домен Інтернет

.cl

Телефонний код +56

Мапа Чилі.

Чилі, (Chile), Республіка Чилі, країна в Південній Америці. Межує на півночі з Перу, на заході і півдні омивається Тихим океаном, на сході за хребтами Анд розташовані Болівія і Аргентина. Через Магелланову протоку Чилі має вихід у Атлантичний океан. Чилі належать також декілька невеликих островів в Тихому океані: острів Пасхи, острови Сала-і-Гомес, Сан-Фелікс, Амбросіо, група островів Хуан-Фернандес, а також острови Дієго-Рамірес біля мису Горн.

[ред.] Коротка інформація

Столиця — Сант'яго де Чілі.

Площа 756950 кв. км.

Населення 14,822 млн чол. (2001).

Офіційна мова — іспанська.

Грошова одиниця — чилійське песо.

Глава держави й уряду Патрісіо Аілвін з 1990;

Політична система — демократична республіка, що розвивається;

Експорт: мідь (найбільший експортер у світі), залізо, молібден (другий світовий експортер), нітрати, пульпа і папір, сталеві вироби, рибні продукти, фрукти;

Рельєф: уздовж західної границі гори Анди, на півночі пустеля Атакама, ліси на півдні, території Східного острова, островів Хуана Фернандеса, частина Вогненної землі, частина Антарктиди.

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Чилі

Незалежність від Іспанії отримана в 1818. Інтенсивна програма націоналізації і соціальних реформ, почата президентом Сальватором Альєнде в 1970, призвела до військової хунти генерала Піночета в 1973. У 1989 Піночет погодився на проведення конституційних змін і багатопартійної системи; Патрісіо Аілвін став главою держави й уряду в 1990.

Зараз в країні — перша в історії жінка-Президент, пані Мішель Бачелет.

[ред.] Адміністративний поділ

Докладніше у статті: Адміністративний поділ Чилі

Чилі поділяється на 15 регіонів, кожен з яких управляється спеціальни керіавником, що назначається президентом. Кожен регіон поділяється на провінції, управителі яких також назначаються президентом. Кожна провінція ділиться на комуни - адміністративні одиниці третього рівня, що управляються спеціальними органами самоврядування - муніципалітети, керівники якого вибирає місцеве населення на 4 роки.

[ред.] Природа

Територія Ч. витягнута вздовж узбережжя Тихого о. на 4300 км і зайнята б.ч. хребтами Анд (вис. до 6880 м), між якими лежить Поздовжня долина — головний економічний район країни. Багато вулканів, часті землетруси. Клімат — від тропічного пустельного на півночі до помірно-океанічного на півдні. На півночі — пустеля Атакама.

Чилі має три географічних і кліматичних області. Північна пустеля і холодний південь країни досі повністю не освоєні, тоді як волога (субгумідна) область Середнього Чилі являє собою найбільш розвинену в господарському відношенні територію, на якій зосереджено приблизно 75 % населення країни.

Див. також Геологія Чилі.

[ред.] Економіка

Ч. — відносно розвинена країна Півд. Америки. Найбільш розвинений автомобільний, морський, залізничний тр-т. Зовнішньоторгівельний оборот забезпечується на 90 % морським тр-том. Порти: Сан-Вісенте, Уаско, Гуаякан, Вальпараїсо, Токопілья, Кальдера.

Система залізниць Чилі, довжина якої складає 6300 км, є однією з кращих у Латинській Америці. Ця залізнична мережа простягнулася від м. Пісагуа в пустелі Атакама до Пуерто-Монта на півдні країни з відгалуженнями в усі найважливіші порти. Окрема гілка йде в Аргентину і через м. Мендоса продовжується до Буенос-Айреса. Від Аріки й Антофагасти залізниця йде до Ла-Паса (Болівія). Лінія між Антофагастою і м. Сальта (Аргентина) перетинає Анди на висоті 4500 м.

З 79 600 км автомобільних доріг 9580 км асфальтовані, найсучасніші шосейні дороги прокладені в Подовжній долині в районі Сантьяго. Одна ділянка Панамериканського шосе долиною 3900 км йде в північному напрямку і з'єднує Сантьяго з Лімою (Перу), інша — довжиною 1450 км — йде на схід від Сантьяго до Буенос-Айреса, ще одна — довжиною 2250 км — на південь до Пунта-Аренаса.

Торговий флот Чилі — один з найстарших і п'ятий по величині в Латинській Америці. Чилійська пароплавна компанія «Компанья судамерикана де вапорес». Внутрішні і міжнародні авіалінії зв'язують Чилі з іншими державами, уся територія країни обслуговується рейсами місцевих авіакомпаній.

За даними [2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation]: ВВП — $ 71 млрд. Темп зростання ВВП — 3,4 %)%. ВВП на душу населення — $ 4784. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,6 млрд. Провідні галузі промисловості: гірнича (мідна та інш. мінералів), чорна та кольорова металургія, машинобудівна, хімічна, легка і харчова, цементна, деревообробна та паперова пром-сть. Імпорт — $ 22 млрд (г.ч. США — 23,3 %; Аргентина — 11 %; Бразилія — 6 %; Японія — 5,8 %; Мексика — 4,9 %; Німеччина — 4,7 %). Експорт (головна стаття — мідь) — $ 23,6 млрд (г.ч. США — 18 %; Японія — 13 %; Великобританія — 7,9 %; Бразилія — 5,3 %; Аргентина — 5 %; Італія — 4,5 %).

З 1973 р. в економіці країни суттєво збільшилася роль іноземного капіталу. Бл. 80 % американських інвестицій вкладені у гірн. пром-сть.

У 1990-і роки середній річний приріст чилійської економіки становив 7 %, що було найвищим показником серед країн Західної півкулі. У середині 1990-х років рівень інфляції і безробіття не перевищував декількох процентів. Скоротився обсяг зовнішнього боргу, бюджет виконувався з перевищенням прибутків над витратами, обсяг заощаджень досяг найвищого рівня за всю історію країни. У результаті в 1997 Чилі мала найвищий кредитний рейтинг серед країн Латинської Америки з обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП) 77,1 млрд дол. (5280 дол. на душу населення), показником реального річного приросту 7,1 % і рівнем інфляції менше за 6 %. Розподіл по статтях ВВП у 1992 показує значні зміни в економіці Чилі. У порівнянні з кінцем 1960-х і початком 1970-х років частка продукції гірничодобувної промисловості залишилася приблизно на колишньому рівні (61 %), частка продукції мідної промисловості зменшилася. Помітно знизився внесок сектора обробної промисловості — з 25 % до 21 %, тоді як внесок сільського господарства, тваринництва і лісового господарства трохи виріс — з 7,4 % до 7,9 %. Частка будівельної промисловості знизилася з 7,7 % до 6 %, а частка сфери обслуговування (включаючи банки) виросла з 26 % до 29,1 %. З кінця 1980-х років стали швидко рости доходи від рибного лову і туризму. Приплив прямих іноземних інвестицій продовжувався, і тільки за 1996 він виріс на 46 %. Найбільша частина цих нових капіталовкладень (51 %) припадала на сферу обслуговування, на частку гірничодобувної промисловості 19 %, що обробної — 18 %. Частка американських капіталовкладень за період з 1974 по 1996 складала бл. 40 % від їхнього загального обсягу, у 1996 досягла майже 49 %. Уряд в 1997 сприяв приватизації і передачі в концесію автострад і платних автомобільних доріг, морських портів і аеропортів, водогосподарчих об'єктів і пасажирських залізничних перевезень. Структура паливно-енергетичного балансу в 90-х рр. ХХ ст.: вугілля — 17 %, нафта — 61 %, газ — 11, гідроресурси — 11 %.

Див. також Корисні копалини Чилі, Історія освоєння мінеральних ресурсів Чилі, Гірнича промисловість Чилі.