Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Федор фон Бок Fedor von Bock
Прізвисько	Священий вогонь Кюстріна
Роки життя	3 грудня 1880 - 4 травня 1945
Приналежність	Німеччина
Роки служби	1898 - 1942
Звання	Генерал-фельдмаршал
Командування	Група армій Північ (1939) Група армій Б (1940) Група армій Центр (1941) Група армій Південь (1942)
Війни/битви	Друга світова війна
Нагороди	Орден "За Заслуги" Лицарський Залізний Хрест

Федор фон Бок (нім. Fedor von Bock) — німецький воєначальник, генерал-фельдмаршал часів Другої світової війни. Командир групи армій «Північ» у 1939 році під час завоювання Польщі, групи армій «В» у 1940 році під час завоювання Франції, групи армій «Центр» у 1941 році і групи армій «Південь» у 1942 році під час кампанії проти СРСР.

Фон Бок відомий завдяки командуванню німецькими військами під час невдалої «Операції Тайфун» — спроби захопити Москву взимку 1941 р. Наступ Вермахту був зупинений під Можайськом в зв'язку, спочатку з бездоріжжям, а пізніше сильними морозами. Радянський контрнаступ примусив німців відступити, хоча Бек пропонував безпечний відхід військ ще раніше. Пізніше фон Бок був усунений з посади Адольфом Гітлером і пішов на пенсію.

Фон Бок користувався певною повагою і популярністю серед військовиків Німеччини завдяки своїм успіхам на полі битви і також задяки рішучості в момент потреби. Був противником нацизму і тримався осторонь політики. Хоча він не любив Гітлера, відмовився брати участь у заколоті та замасі на його життя.

Зміст 1 Біографія 2 Військова діяльність 2.1 Перші командні призначення 2.2 «Операція Барбаросса» 3 Останні роки життя 4 Джерела

[ред.] Біографія

Федор фон Бок народився в м. Кюстрін (сучасна Польща) в аристократичній, пруській сім'ї. Він походив з родини, яка має своє коріння в генеалогічному дереві королівського роду Гогенцоллернів. Його батько Карл Моріц фон Бок командував дивізією під час Франко-Пруської війни і був нагороджений за мужність при битві за м. Седан. Його дід служив в пруській армії, а пра-пра-дід в армії короля Фрідріха Великого. У восьмирічному віці фон Бок поступив на навчання до Берлінської Військової Академії, де він відзначився ґрунтовними знаннями академічних предметів, іноземних мов, математики, історії. З раннього віку під впливом батька фон Боку було притаманне почуття патріотизму, відданості державі і військовій професії. В 17-річному віці він отримав призначення до полку Імперської Гвардії в м. Потсдам. Через рік він став офіцером і отримав звання лейтенанта.

На товаришів по службі фон Бок справляв враження серйозного чоловіка, який рідко посміхався. Його також характеризували, як зверхнього, дещо амбітного офіцера, який дуже серйозно відносився до військової справи. В галузі військової справи він не був видатним теоретиком, але відзначався надзвичайною цілеспрямованністю. Його найвідомішим висловом стало твердження, що найвищою славою для німецького солдата може бути тільки смерть заради Батьківщини. За такі якості його прозвали «Священий вогонь Кюстріна». У 1906 р. фон Бок поступив на навчання до Військової Академії в Берліні і через рік був призначений до генерального штабу.

У 1905 році він одружився з Маллі фон Райнбах — дворянкою зі знатного пруського роду. У цьому шлюбі у них народилася дочка.

[ред.] Військова діяльність

[ред.] Перші командні призначення

Під час Першої Світової Війни фон Бок служив при штабі дивізії на Західному фронті. Війну він закінчив на тому ж фроті в якості командувача 3-ої Армійської Групи.

Коли Адольф Гітлер прийшов до влади фон Бок був одним з небагатьох офіцерів, яких Гітлер не усунув з командування військами. 25 серпня 1939 р. фон Бок був командувачем групою армій «Північ». Під час військової кампанії проти Польщі його завданням було розгромити польські сили на півночі країни. Усього за п'ять тижнів польська армія була розгромлена і територія країни поділена між Німеччиною і Радянським Союзом.

Після військового успіху в Польщі, 12 жовтня 1939 р. фон Боку було довірене командування групою армій «Б», яка складалася з 291 дивізії та трьої бронетанкових дивізій. Завданням фон Бока у цій кампанії було атакувати англо-французькі війська через Нідерланди і оточити їх в північній частині Франції. Після вдалого виконання цієї операції фон Бокові був возведений А. Гітлером у ранг генерал-фельдмаршала. 11 вересня 1940 р. з початком підготовки військової кампанії на сході фон Бок і ціла група армій «Б» була переведислокована в Східну Прусію.

[ред.] «Операція Барбаросса»

З 1 квітня 1941 р. в ході реалізіції «Операції Барбаросса» група армій «Б» була реорганізована в групу армій «Центр». Група армій «Центр», розташована в Польщі була однією з трьох армійських груп призначених для вторгнення в СРСР. На півночі наступ мала здійснювати група армій «Північ» під командуванням Ріттера фор Лееба та на півдні група армій «Південь» під командуванням Герда фон Рундштедта.

З початком військових дій 22 червня 1941 р. німецькі війська швидко просувалися вглиб Радянської території. В цей час з'явилися розбіжності між фон Боком і Генеральним штабом, в рішення якого персонально втручався Гітлер: наприклад, фон Бок вважав доцільним продовжувати стрімкий наступ вглиб території щоб захопити Москву до початку зими і залишати дрібні скупчення радянський військ для знищення піхотними дивізіями, яки слідували за ним. Натомість, Гітлер наполягав на знищенні залишок радянських армій і відклав наступ на Москву. Підкорившись наказу генштабу, армії фон Бока брали участь у знищенні опору радянських військ на півдні аж до вересня 1941 р.

9 вересня 1941 р. він отримав наказ підготувати Операцію Тайфун — довгоочікуваний наступ на Москву. В ході підготовки операції його група армій «Центр» була значно посилена іншими арміями і дивізіями, чисельність німецьких військ сягнула 1,5 мільйонів чоловік — значно більше ніж на початку Операції «Барбаросса». 7 листопада 1941 р. з початком «операції Тайфун» армії фон Бока почали наступ на Москву, але цього разу ця операція не була такою вдалою як очікувалося. Замість трьох-чотирьох тижнів, на які розраховував фон Бок для взяття Москви, його війська зустріли шалений опір радянських військ і вже не могли швидко просуватися в напрямку радянської столиці в зв'язку з осіннім бездоріжжям та сильними морозами пізніше.

Незважаючи на тимчасові та поодинокі успіхи армій фон Бока під Брянськом і Вязьмою йому вдалося просунутися недалеко в напрямку Москви. Тільки в кінці жовтня німецьким військам вдалося підійти до передмістів Москви та захопити м. Калінін. У цей час сильні морози та контрнаступи радянських військ зробили швидкий наступ на Москву неможливим. Поступово, 29 листопада 1941 р. німецькі війська ввійшли в передмістя Москви, але були швидко відкинуті назад контрнаступом Радянської Армії. Подальший відступ німецьких військ був зумовлений дуже суворими морозами, непідготовленністю німецьких армій та вдалим контрнаступом радянських військ. В своєму щоденнику фон Бок поклав відповідальність за це на командування генерального штабу, яке примусило його відкласти наступ на Москву, коли захоплення міста було ще можливим. В грудні 1941 фон Бок відступив від Москви і вже в січні 1942 його перевели до командування групою армій «Центр».

Гітлер поклав відповідальність на невдачу під Москвою на командування арміями і з цієї причини фон Бока було направлено на пенсію в липні 1942 р. Відставку фон Бока також пов'язують з його критичним відношенням до дій окупаційної влади проти мирного населення СРСР, а також небажанням Гітлера активно залучити антисталінський рух опору та РОА в боротьбі проти Радянського Союзу на початку війни.

[ред.] Останні роки життя

Вийшовши на пенсію фон Бок оселився в Баварії і тримався осторонь військових та політичних подій. Під час замаху на життя Гітлера він виступив з осудом заколотників, вважаючи відданість державі та керівництву країни вищим від інших міркувань. Після самогубства Гітлера у 1945 р. він запропонував поміч його наступникові адміралові Карлу Деніцу. Під час подорожі в Гамбурзі його машина потрапила під бомбардування союзної авіації. Від бомби, якою була знищена його машина загинула його дружина і дочка, сам фон Бок був тяжко поранений і помер від ран 4 травня 1945.

[ред.] Джерела

• Turney, Alfred W., Disaster at Moscow: Von Bock's Campaigns 1941-1942, Cassell (1971)
• Gerbet, Klaus and Johnston, David. Generalfeldmarschall Fedor von Bock: The War Diary 1939-1945. Schiffer Publishing. January 1, 2000
• Antony Beevor (1998). Stalingrad, The Fateful Siege: 1942-1943. New York: Penguin Books.
• Horner, D. M., Jukes, Geoffrey. The Second World War - The Eastern Front 1941-1945. Osprey Publishing (July 25, 2002)

п • о • р Німецькі фельдмаршали (нім. Feldmarschall) та грос-адмірали (нім. Großadmiral) в Другій світовій війні.
Фельдмаршали	Вернер фон Бломберг • Федор фон Бок • Едуард фон Бем-Ермолі • Вальтер фон Браухіч • Буш Ернст • Герінг Герман  • Роберт Ріттер фон Грейм • Кейтель Вільгельм • Кессельрінг Альберт • Евальд фон Клейст • Гюнтер фон Клюге • Георг фон Кюхлер • Вільгельм Ріттер фон Лееб • Ліст Вільгельм • Еріх фон Манштейн • Мільх Ерхард • Модель Вальтер • Паулюс Фрідріх • Вальтер фон Райхенау • Вольфрам фон Ріхтгофен • Роммель Ервін • Герд фон Рундштедт • Фердінанд Шорнер • Шперрле Хюґо • Максиміліан фон Вейх • Ервін фон Віцлебен
Грос-адмірали	Деніц Карл • Редер Еріх