Птахи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Птахи | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Птахи́ (Aves) — клас тварин. Являють собою спеціалізовану гілку хребетних, що походять від мезозойських (юрських) зауропсидів (найімовірніше, динозаврів або псевдозухій). Тіло обтічної форми, вкрите пір'ям (крім окремих голих ділянок — аптерій). Розміри різноманітні: маса від 1,6 г (колібрі-джміль) до 90 кг (африканський страус). Передні кінцівки перетворились на крила. Скелет міцний і легкий, кістки пневматичні, характерна наявність грудини з кілем, череп з одним потиличним виростком, кровоносна система має 2 кола кровообігу, серце чотирикамерне з одною правою дугою аорти, у сучасних птахів зубів немає, щелепи покриті роговими ножнам — їх функціонально заміщує дзьоб. Характерною особливістю травної системи є наявність складного шлунка — залозистого і м'язового, а у деяких — вола. Шкіра позбавлена залоз, за винятком куприка. Дихальна система складається з губчастих легень і повітряних мішків. Органи виділення — вторинні нирки, від яких відходять сечоводи, що відкриваються в клоаку. Статевий апарат самців — парні сім’яник і сім’япровід, самок — непарний лівий яєчник. Запліднення внутрішнє. Розмножуються відкладанням яєць. За характером розвитку пташенят розрізняють виводкових птахів та нагніздних птахів. Статева зрілість настає у 2-9 місяців. Живляться як рослинною, так і тваринною їжею. Для багатьох птахів характерні сезонні міграції, найчастіше перельоти. Птахи відіграють велику роль у житті людини; багато з них — родоначальники свійських птахів, від яких одержують м’ясо, яйця, пух; велика кількість птахів є мисливсько-промисловими. Птахи займають значне місце в біоценозах, знищують велику кількість комах та ін. дрібних тварин, зокрема шкідливих, за певних умов деякі види птахів можуть самі завдавати шкоди, видзьобуючи щойно висіяне насіння тощо. Відомо бл. 8600 сучас. видів, пошир. всесвітньо; на У. — бл. 360. Клас поділяють на два підкласи: ящерохвостих або стародавніх (Archaeornithes), та справжніх, або віялохвістих (Neornithes), з 30 рядами, серед яких найвідоміші: пінгвіноподібні, трубконосі, пеліканоподібні, лелекоподібні, горобцеподібні, зозулеподібні та інші. Виділяють позбавлених польоту безхребетних, наземних (Ratitae), пінгвінів, водних (Natantes), а також добре літаючих хребетних, Carinatae, які мають добре розвинений кістяний. Наука, що вивчає птахів, наз. Орнітологія.
[ред.] Класифікація
Клас птахів розділяється на 2 підкласи, об'єднуючі 33 ряда (6 з них тільки з вимерлими формами) і 213 родин (з них 42 — вимерлі). Всього відомо близько 9000 видів, що групуються в 2000—2400 родів. Поширені практично по всій земній кулі.
- Безкілеві (Paleognathae)
- Страусоподібні (Struthioniformes)
- Ківіподібні (Apterygiformes)
- Казуароподібні (Casuariiformes)
- Моаподібні (Dinornithiformes)
- Реяподібні (Rheiformes)
- Тинамуподібні (Tinamiformes)
- Кілегруді (Neognathae)
- Буревісникоподібні, або Трубконосі (Procellariiformes, Tubinares)
- Гагароподібні (Gaviiformes)
- Гесперорнісоподібні (Hesperornithiformes) — вимерлі
- Голубоподібні (Columbiformes)
- Горобцеподібні (Passeriformes)
- Гусеподібні (Anseriformes)
- Диатрімоподібні (Diatrymiformes) — вимерлі
- Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
- Дятлоподібні (Piciformes)
- Епіорнісоподібні (Aepyornithiformes) — вимерлі
- Журавлеподібні (Gruiformes)
- Зозулеподібні (Cuculiformes)
- Іхтіорнісоподібні (Ichthyornithiformes) — вимерлі
- Куроподібні (Galliformes)
- Лелекоподібні або Гомілкові (Ciconiiformes, Gressores)
- Пеліканоподібні або Веслоногі (Pelecaniformes, Steganopodiformes)
- Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)
- Пірникозоподібні (Podicipediformes)
- Папугоподібні (Psittaciformes)
- Птахи-миши (Coliiformes)
- Сиворакшеподібні (Coraciiformes)
- Сивкоподібні (Charadriiformes)
- Совоподібні (Strigiformes)
- Соколоподібні, або денні хижі птахи (Falconiformes)
- Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
- Трогоноподібні (Trogoniformes)
- Фламінгоподібні (Phoeriicopteri)
Примітка: Це традиційна класифікація (так званий порядок Клементса). Пізніше була розвинена корінним чином інша класифікація, заснована на молекулярних даних, (так звана класифікація Сіблі-Монро або таксономія Сіблі-Алквіста), яка стала дуже популярною у Північній Америці, але підлягається сумніву в Європі.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Фотографія дикої природи — Фото диких птахів та класифікація
- Птахи України на зламі тисячоліть
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
