Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перський календар (сонячна хиджра), розроблений з участю Омара Хаяма і відтоді кілька разів уточнявшийся, веде літочислення від хиджри, але полягає в сонячному (тропічному) рік, на відміну класичного ісламського календаря, тому його місяці завжди викликають одні й те пори року. Початок — день весняного рівнодення (новруз, чи персидско-таджикский Адже).

Високосні роки визначаються інакше, ніж у григоріанському календарі: високосним вважається рік, під час ділення числового значення якого на 33 залишок становить 1, 5, 9, 13, 17, 22, 26 чи 30; в такий спосіб, у кожному 33-летнем періоді 8 високосні років, й відповідна середня тривалість року становить 365,24242 дня, що дає помилку один день 4500 років. Перський календар цьому плані точніше григоріанського.

До 1925 в Ірані (Персії), попри давнина й знаменитість іранського, офіційно вживався лише класичний ісламський календар (як за документам шахського уряду, російська місія на чолі з Грибоєдовим була винищена 6 шаабана 1244 р., тобто 11 лютого 1829 р.). Після 1925 перський календар став офіційним, зате популярний у народі 12-річний тваринний цикл китайського календаря був заборонений.

Нині, крім Ірану, перський календар офіційно уживаний з 1957 в Афганістані, особливо у іраномовних (даруй і таджицьких) регіонах. Однак у Афганістані замість приведених в таблиці перських імен місяців використовуються назви знаків зодіаку: у даримовних — арабські, у пуштунів — пуштунські.