Пальмирівка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Регіон | Дніпропетровська область |
| Район/міськрада | П'ятихатський район |
| Рада | — |
| Основні дані | |
|---|---|
| Засноване | XVIII ст. |
| Населення | 0.514 тис. осіб (станом на 1989 рік) |
| Площа | 6.25 км² |
| Поштовий індекс | 52131 |
| Телефонний код | +380 5651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30' пн. ш., 33°40' сх. д. |
| Відстань до обласного центру | 99 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52131, Україна, Дніпропетровська обл., П'ятихатський район, с. Пальмирівка, вул. Калініна, 32; тел. 63-1-42 |
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
Пальми́рівка — село в П'ятихатському районі Дніпропетровської області України.
Зміст |
[ред.] Походження назви
Найбільш поширеною є думка, що назва села походить від історичного міста Пальміра, грецької назви стародавнього сирійського міста Тадмор. Назагал це символізує процвітання та багатство його мешканців. Хоча за іншою версією назва села є похідною від назви міста Санкт-Петербурга в російській художній літературі - Північна Пальміра.
[ред.] Географія
[ред.] Географічне положення
Селище розташоване у степовій зоні України. Географічно лежить на надзвичайно цікавому місці, а саме - на перетину шляхів, що пролягли по найдовшій широті зі сходу на захід та по найдовшій довготі з півночі на південь через всю Україну: 48 градусів 30 хвилин північної широти 33 градуси 45 хвилин східної довготи. Саме тому за однією з існуючих теорій цей населений пункт можна вважати географічним центром України.
[ред.] Гідрологія
Село має три мальовничі ставки: Середній, Ливинівський та Василівський. Є штучна діброва (лісопарк) у центрі біля найбільшого Середнього ставка, насаджена поміщиком.
[ред.] Клімат
Клімат — степовий, атлантично-континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно м'якою з частими відлигами зимою.
[ред.] Історія, персоналії та визначні місця
Дата заснування села - приблизно XVIII століття. Населення переважно утворене переселенцями з тодішньої Чернігівської губернії Російської Імперії. До комуністичного Жовтневого перевороту село мало православну церкву, побудовану з дерева, яка була спалена більшовиками. Це історичне місце нині має назву "церквище", на його території також розташовані залишки давнього некрополісу, зокрема занедбане поховання та напівзруйнований надгрібок контр-адмірала російського флоту Коцебу Петра Оттовича (Коцебу Пётр Оттович - рос.), який помер у 1911 році, і був сином видатного російського мореплавця та дослідника нових земель, німця за походженням, Коцебу Отто Євстахійовича (інформацію взято звідси: http://www.moles.ee/01/Nov/08/14-1.php , http://rodstvo.ru/K/kotov.htm, http://en.wikipedia.org/wiki/Otto_von_Kotzebue). Коцебу Петро Оттович був поміщиком села Пальмирівка.
[ред.] Демографія
Населення складає приблизно 500 осіб, але станом на момент написання статті (2008 р.) демографічна ситуація має сталу тенденцію до зменшення кількості населення внаслідок суттєвого перевищення смертності над народжуваністю, а також негативного сальдо міґрації. Жителі Пальмирівки називають себе пальми́рівцями. Хоча поширена також і інша неофіційна самоназва - литвини́.
[ред.] Економіка та інфраструктура
Село має школу, лікарню, аптеку, пошту, дитячий садочок, кілька середніх та малих фермерських господарств, дві продовольчі крамниці, кнайпу, палац культури. Неподалік від школи знаходиться муніципальний парк - популярна зона відпочинку місцевих мешканців. Розвинута житлово-комунальна сфера, зокрема населений пункт має централізований водогін з цілодобовим постачанням води, наявна повна газифікація всіх вулиць. Більшість населення зайняте у приватних фермерських господарствах, а також дрібній торгівлі.
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |