Намібія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Республіка Намібія
Republic of Namibia


Прапор	Герб

Девіз: "Unity, Liberty, Justice"
англ. Єдність, свобода, справедливість

Гімн: Namibia, Land of the Brave
англ. Намібія, земля хоробрості

Столиця

Віндхук
22°33' пд. ш., 17°15' сх. д.

Найбільше місто столиця

Офіційні мови

Англійська

Державний устрій

Республіка

- Президент Хіфікепуньє Похамба

- Прем'єр-міністр Нахас Анґула

Незалежність від ПАР

- Дата 2 березня1 1990

Площа

- Загалом 825 418 км² (34)

- Води (%) незначний

Населення

- оцінка Липень 2005 р. 2,031,000 (144)

- перепис 2002 р. 1,820,916

- Щільність 2,5/км² (225)

ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка

- Повний $15.14 млрд (123)

- На душу населення $7,478 (83)

ІРЛП (2004) 0.626 (середня) (125)

Валюта Намібійський долар (NAD)

Часовий пояс WAT (UTC+1)

- Літній час WAST (UTC+2)

Домен Інтернет

.na

Телефонний код +264

Намібія (Namibia), Республіка Намібія (колишня Південно-Західна Африка), держава на південному-заході Африки, що межує на півночі з Анголою і Замбією, на сході з Ботсваною і Південно-Африканською Республікою, на заході омивається водами Атлантичного океану; На північному сході територія Намібії вклинюється між Анголою, Ботсваною і Замбією у вигляді вузького коридору довжиною 483 км і шириною 80 км. Це т.зв. смуга Капріві, що дає країні вихід до ріки Замбезі.

площа 824300 кв. км;

столиця Віндхук;

рельєф: в основному пустеля, включає анклав Уолніс Бей (площа 1120 кв. км);

глава держави Хіфікепуньє Похамба з 2003,

глава уряду Нахас Анґула з 2003;

політична система — демократична республіка;

експорт: алмази, уран, мідь, свинець, цинк;

населення 1,372 млн чол. (1990), 1,662 млн чол. (2001) (негри 85%, європейці 6%);

мови: африкаанс (говорить 60% білого населення), німецька, англійська (державна), кілька місцевих мов;

Грошова одиниця – намібійський долар.

[ред.] Історія

Див. Історія Намібії.

недавня історія: До 1968 країна називалася Південно-Західною Африкою. У 1884-1915 - колонія Німеччини, з 1915 до проголошення незалежності 21 березня 1990 знаходилася під управлінням ПАР. У 1994 Намібії південноафриканською Республікою була повернена зона Уолфиш-Бей площею 1124 кв. км.

Керувалася ПАР по мандату Ліги Націй як Британська Південна Африка 1920-46; ПАР не визнала припинення дії мандата в 1966 і поширила закони апартеїду на країну. У 1978 резолюція OOН про повну незалежність Намібії була визнана ПАР. Військові виступи за незалежність продовжувалися до 1989, коли миротворчі сили ООН були спрямовані в країну для контролю за багатопартійними виборами. У 1990 була прийнята конституція незалежності на багатопартійній основі і досягнута повна незалежність від ПАР. У 1991 було досягнуте рішення про спільне з ПАР управління Уолвіс Бей.

[ред.] Природа

A detailed map of Namibia, based on radar images from The Map Library.

Дюни в пустеля Наміб

Б.ч. тер. країни – плоскогір’я (до 2600 м), яке ступінчастим уступом обривається до прибережної пустелі Наміб. Клімат Намібії дуже сухий, тропічний. Ріки – Оранжева та Кунене.

Берегова лінія загальною протяжністю бл. 1500 км вирівняна. Є тільки дві зручні бухти - Уолфиш-Бей і Людеріц.

У північних і південних районах побережжя складене щебенисто-галечним матеріалом, а в центральних - піщаним. Вздовж побережжя - пустеля Наміб, шириною 50-130 км, яка займає бл. 20% території країни. Вітер переміщує прибережні піски з півдня на північ і утворює біло-жовті дюни висотою до 40 м. За прибережними дюнами тягнеться ланцюг довгих вузьких лагун. Тут зустрічаються солончакові западини округлої або овальної форми. З віддаленням від берега забарвлення дюн поступово переходить в червоне через збільшення вмісту оксидів заліза. Дюни у внутрішніх районах пустелі Наміб підіймаються до 300 м і є найвищими в світі. На сході поверхня пустелі Наміб рівнями підіймається до Великого Уступу. Тут місцями підносяться численні останцеві плато і гори. Одна з них гора Брандберґ (2579 м), складена гранітами, найвища точка країни. Вона оточена більш низькими горами, які отримали назву «Дванадцять Апостолів». У печерах і на схилах Брандберґа збереглися наскельні малюнки первісних людей. Великий Уступ служить західним кордоном плоскогір'я, складеного кристалічними породами, переважно гранітами і гнейсами, які місцями перекриті кварцитами, пісковиками і вапняками. Плоскогір'я полого знижується в глибінь материка і розчленоване на окремі масиви (Каоко, Овамбо, Дамара, Нама і інш.) тектонічними западинами. Найбільша з них - Калахарі - знаходиться на висоті бл. 900 м. над р.м. Вона виконана червоними і білими пісками, що перекривають кристалічні породи фундаменту. Піски утворюють дюни висотою до 100 м.

На півночі Намібії в безстічній улоговині знаходиться солончак Етоша площею бл. 5 тис. кв. км. - найбільший в Африці. Коли його плоске дно, покрите вапняно-глинистою кіркою, раз на декілька років заливається водою, утворюється тимчасове озеро глибиною до 1,5 м. Тут здавна ведеться видобуток солі.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Намібії.

Намібія – аграрна країна з розвиненою гірничодобувною промисловістю. Основні галузі економіки: сільське господарство, гірнича промисловість (видобуток алмазів, мідної, цинкової, свинцевої, срібної, уранової та ін. руд). Транспорт – автомобільний, залізничний, морський. Морські порти: Уолфиш-Бей, Людеріц. Невеликі аеродроми обслуговують малі міста, ділові і туристичні маршрути. Поблизу Віндгука знаходиться міжнародний аеропорт.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 3,5 млрд. Темп зростання ВВП – 1,5%. ВВП на душу населення – $2133. Прямі закордонні інвестиції – $ 74 млн. Імпорт (продовольство і вироби обробної промисловості) – $ 2 млрд (г.ч. Півд. Африка – 84%; США – 4%; Німеччина – 2%). Експорт (г.ч. мінеральна сировина) - $ 1,9 млрд (г.ч. Великобританія – 43%; Півд. Африка – 26%; Іспанія – 14%; Франція – 8%). Вивозяться мінеральна сировина (алмази – 30%), рибопродукти (18,5%), жива худоба (8,1%), м'ясопродукти (7%), каракуль.

Див. також: Корисні копалини Намібії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Намібії, Гірнича промисловість Намібії.