Мальта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
|
Repubblika ta' Malta |
|||||
|
|||||
| Девіз: немає | |||||
| Гімн: «L-Innu Malti» Гімн Мальти |
|||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Валетта | ||||
| Офіційні мови | мальтійська, англійська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Республіка | ||||
| - Президент | Едвард Фенеч Адамі | ||||
| - Прем'єр міністр | Лоренс Гонзі | ||||
| Незалежність | від Вел. Британії | ||||
| - Дата | 21 вересня 1964 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 316 км² (185) | ||||
| - Води (%) | незначний | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2005 р. | 398.534 (165) | ||||
| - Щільність | 1 262 чол,/км² (?) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2004 р., оцінка | ||||
| - Повний | $7,223 млрд. (?) | ||||
| - На душу населення | $18.200 (?) | ||||
| Валюта | Мальтійська ліра (MTL) |
||||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
| Домен Інтернет | .mt | ||||
| Телефонний код | +356 | ||||
Республіка Мальта, країна на острові в Середземному морі до півдня від Сицилії, на схід від Тунісу і півночі від Лівії; площа 320 кв. км; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гозо 67 кв. км і Коміно 2,5 кв. км; політична система — ліберальна демократії; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.
Зміст |
[ред.] Історія
Назву цьому острову надали греки, які окупували його у 736 до н. е., тоді колонія звалася «Мелітою» (Melita). Пізніше острів опинився під владою Римської імперії. З 4 по 9 століття нашої ери-Мальта у складі Візантійської імперії.
У 870 році острів був завойований арабами. Сучасна мальтійська мова — арабського походження. Вплив на мальтійську мову також мали мови рімської імперії, сучасна мальтійська мова користується латинською абеткою.
У 1090 році острів був взятий сицилійськими нормандцями. У 1194-му стає, разом з Сицилією, частиною імперії германців. У 1282 році Мальта та Сицилія — під владою королівства Арагону (зараз автономна область Іспанії). Було засновано першу мальтійську шляхетність у 1350 році. Мальта була розграбована мусульманами у 1429, після цього іде довгий період занепаду економики і культури.
Іспанським імператором Чарльзом V мальтійські острови передаються лицарям Ордену Св. Іоанна Ієрусалімського у 1530 році. Інквізіція була офіційно заснована на Мальті у 1561 році.
У 1565 році Мальта була обложена турками, цей період зараз називають «Велика Облога», після перемоги над турками, було побудовано місто Валлетта у 1566 році.
Maльтa була захоплена Наполеоном у 1798 році у своїй мандрівці до Єгипту, інквизицію було скасовано, влада лицарів закічилася.
Пізніше мальтійці підняли бунт проти французької влади на острові, після того, як французи почали грабувати місцеві церкви. Великобританія допомогла в боротьбі з окупаційними військами. Замкнуті на острові французькі війська здалися у 1800, і Мальта стала британським протекторатом.
У 1814, Мальта офіційно стає частиною Великобританії. Мальта служила британський імперії, як стратегічно розташована військово-морська база, в часи першої світової війни Мальта мала британські гарнизони на своїй території, і мала один з найбільших шпіталів у басейні Середземного моря. Через своє стратегічного положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період Другої світової війни. У 1942 році Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість в часи 2-ї світової війни.
З 1934 року Мальта має дві офіційні мови — мальтійська та англійська.
Мальта отримала незалежність (автономію) у 1964, тримаючи губернатора та королеву Елізабет ІІ як голова уряду, стала республікою у 1974, зі своїм президентом, оголосила свою нейтральність у 1979. Британські воєнні частини були виведені повністю 31 травня 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Сьогодні, Maльтa має парламентську демократію.
8 травня 2003 року, Maльтa, більшістю голосів, вибрала приєднатися до ЄвроСоюзу, 53.6 % проголосовало за; 46.4 % — проти. До ЄвроСоюзу Мальта увійшла 1 травня 2004 року.
[ред.] Промисловість та Сіліськогосподарські товари
Промисловість: туризм; електроніка, корабельне будівництво та ремонт, будівництво;їжа та напої, текстильне виробництво, одяг, взуття, тютюн.
Імпортує: машини, механизми і обладнання, промислові товари, напівфабрикати. Їжу та напої, тютюн. Основні країни-партнери: Італія 25,4 %, Франція 13,1 %, Великобританія 12,0 %, Німеччина 8,9 %, США 5,2 %, Сінгапур 4,1 % (2004)
Експортує: машини та транспортне обладнання, інші вироби. Основні країни-партнери: США 15,7 %, Франція 15,5 %, Сінгапур 14,5 %, Великобританія 11,2 %, Німеччина 10,8 % (2004).
Сільськогосподарські продукти: картопля, цвітна капуста, виноград, пшениця, ячмінь, томати, цитрусові, квіти, солодкий перець. Свинина, молоко, птиця, яйце.
Основні природні багатства — вапняк, сприятливе географічне положення та продуктивна людська сила. Maльтa виробляє тількі близько 20 % від потрібної кількості харчовової продукції, має обмежені запаси питної води і не має власних джерел енергоресурсів. Економіка підпорядкована зовнішній торгівлі, виробництву, головним чином, електроніки та текстілю, та туризму.
[ред.] Релігії країни
Католики 98%, інші 2%.
[ред.] Українці на Мальті
 |
Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ.
Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.
|
В соборі Іоана Богослова на Мальті є скульптурна композиція, яка датується приблизно 1680 роком чи пізніше. В горішній частині композиції — бюст Великого маґістра Мальтійського ордену Ніколо Коттонера, а підтримують його дві мармурові фігури — запорозького козака та африканського невільника. Світлину (на жаль, не дуже якісну) цієї композиції опублікував в журналі «Україна» Сергій Правденко[1]. Там само він висловив також деякі припущення, як зображення козака могло опинитися на далекому середземноморському острові. Пізніше в українській періодиці з’явилася розвідка про українських козаків на Мальті, яку поки що не вдалося відшукати. Потрібна допомога.
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела
Віртуальна Бібліотека (англійською мовою)
Стисла Історія Мальти (англійською мовою)
Мальта. Інтернет-видання (англійською мовою)
ЦРУ: світові дані(англійською мовою)
Департамент Інформації Мальти: Гімн Мальти (мальтійською мовою, англійською мовою)
[ред.] Примітки
- ↑ С. Правденко. Козак із Мальти // Україна, 1990, № 45, с. 20–21.
 |
Це незавершена стаття з географії Мальти. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |