Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття не містить шаблону-картки. Можливо, необхідний шаблон — {{актор}}. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.

Марина Владі (справжнє ім'я — Марина Володимирівна Полякова-Байдарова, (фр. Catherine Marina de Poliakoff-Baïdaroff; народилася 10 березня 1938 року в Кліші, передмісті Парижа, Франція) — французька кіноактриса, артистка театру та телебачення, співачка, автор декількох художніх книг. Має в Україні родинне коріння^[1].

[ред.] З біографії

Марина Владі — молодша из чотирьох дочок виконавця російських і циганських романсів в Парижі Володимира Полякова. Псевдонім Владі Марина взяла після смерти батька на його честь.

Навчалася в балетній школі Паризької опери. Тоді ж (у 10- річному віці) почала зніматися в кіно. Марина Владі — молодша серед трьох сестер-актрис: Хелен Вельєр, Оділь Версо та самої Владі.

Дебют Марини Владі в кіно припав на 1948 рік: у стрічці «Літня громовиця» вона зіграла разом зі старшою сестрою Оділь Версо. Першого успіху майбутня французька кінозірка досягла в фільмі А.Кайята «Перед потопом» (1953).

Європейську славу актрисі приніс фільм «Нечистий, забирайся в пекло» (1955). Тоді ж Марина вийшла заміж за актора Робера Оссейна.

Наступний рік став для Марини Владі справді зірковим — головна роль у французько-шведському фільмі «Чаклунка» принесла їй світову славу (ця стрічка демонструвалась у більшості країн світу). Марині тоді було всього 17! Через 6 років на Канському кінофестивалі за роль у фільмі «Королева бджіл» (інша назва «Сучасна історія») М.Владі одержала престижний приз.

Особливою сторінкою творчого й особистого життя Владі був період, коли вона знімалася в стрічках свого першого чоловіка актора та режисера Р.Оссейна (його батько — киянин). Це були фільми: «Пробачте наші образи», «Ти… ненависть», «Ніч шпигунів». Все було в житті актриси: щастя, кохання, успіхи…

Потім Марину Владі побачили в кінострічках Дж. Де Сантіса, М.Феррері, Ж.-Л.Годара: «Дні кохання», «Вагомі докази», «Дві чи три речі, які я знаю про неї».

Після високомистецьких стрічок Марина Владі пізніше віддала перевагу в основному комерційному кіно: «Принцеса Клевська», «Чарівна ошуканка», «Викрадачі Джоконди».

Знімалась Марина Владі і в радянських фільмах. 1970 року С.Юткевич запросив вродливу француженку на роль коханої А.Чехова Ліки Мізінової.

80-90-ті роки були найпродуктивнішими в творчому житті Марини Владі. Актриса знімалась щороку в якомусь фільмі, виступала на сцені, співала, навіть займалась скульптурою. Її літературний талант подарував читачеві кілька цікавих книжок, зокрема, «Мій вишневий сад» (2001).

[ред.] Примітки

1. ↑ Посол України у Франції А.Зленко: «Марина Владі та Робер Оссейн мають в Україні родинні коріння»

[ред.] Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

[ред.] Інтернет

• Вірш В. Висоцького, присвячений Марині Владі
• Фото М. Владі
• Стаття про М. Владі на www.krugosvet.ru
• М. Владi

Це незавершена стаття про актора або актрису. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.