Богодухів

Розташований на правому, підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки Мерла. Через місто проходять залізнична лінія і асфальтована дорога Харків-Суми.

Богодухів знаходиться на північному заході Харківської області. Відстань до обласного центру фізично - 58 км, залізницею - 77 км, асфальтованою дорогою - 62 км. Населення – 16,7 тисяч чоловік. До виникнення міста тут існувало поселення, відоме як Дяків Острог.

Час: UTC +2 зимовий / +3 літній.

Площа території міста 1623 га, 43 відсотки з яких забудовані.

Рік заснування: 1662.

З 1681 до 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку. При затвердженні у 1780 році Харківського намісництва Богодухів стає уїзним містом.

Рік офіційного затвердження статусу міста 1781.

День визволення: 7 серпня 1943 року під час Другої Світової Війни.

Телефонний код: +380 5758

Поштові індекси:

БОГОДУХІВ 1 - 62101

БОГОДУХІВ 2 - 62102

БОГОДУХІВ рц - 62100

Станом на перше 1 січня 2005 року:

Пенсіонерів - близько 32% населення.
Рівень народжуваності на 1 тисячу населення - 7,3 людини.
Рівень смертності на 1 тисячу населення - 21,4 людини.

Національний склад населення станом на 1 січня 2005 року:

Українці приблизно 90%
Росіяни приблизно 5%
Білоруси приблизно 1%
Інші національності приблизно 4%
Розклад руху поїздів по залізничній станції Богодухова

Місто-побратим: (Boyertown) Бойєртаун у штаті Пенсильванія (Pennsylvania), США.

[ред.] Походження назви

1662 року на місці укріпленого пункту Дяків острог, котре вперше згадане 1571 року, була збудована прикордонна фортеця для оборони Слобожанщини та Півдня від нападу татар. 1668 року фортеця називалася Богодухівська Гать. Сучасна назва вперше зустрічається в царському указі від 21 червня 1672 року. Назва – релігійного походження.

[ред.] Історія

Для більш детальної інформації дивіться статтю Історія Богодухова

Козак Мамай

В описі прикордонних сторожових постів 1571 року тут згадується Дяків Острог.

Датою виникнення міста вважають 1662 рік, коли сюди на постійне поселення прибули з-за Дніпра 1204 українці на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. У районі є село, назване його ім'ям. Серед новоприбулих було 33 чоловіки міщан, решту переселенців становили селяни. Одержавши допомогу від російського уряду, вони побудували житла, а також досить міцне на той час укріплення - дубовий острог і земляний вал, обведений глибоким ровом. Уже в 1668 році козаки дали рішучу відсіч великому загонові кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. В боротьбі з ворогом тоді загинуло 49 чол., 184 чол. татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуликів та іншого майна, спалили 312 дворів.

Великих бідувань зазнали мешканці міста в 1708—1709 роках, під час Північної війни. Шведські загарбники пограбували багато навколишніх сіл. Виступаючи проти ворога, місцеве населення організовувало партизанські загони. Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення - тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. З 1681 по 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.

У 1781 році Богодухівська слобода отримує статус міста. У цьому ж році затверджується герб Богодухова.

Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що "головне заняття жителів є шкіряне діло". У 80-х роках XVIII століття в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. Із зростанням населення млинарство набирало дедалі більшого розвитку.

Значні соціально-економічні зрушення відбулися в житті Богодухова наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Досить швидко зростало населення. У 1787 році в Богодухові - тоді вже значному місті Харківського намісництва - проживало 6154 чоловіки. На початок XIX століття тут налічувалося 3959 мешканців тільки чоловічої статі, з них 382 купці, ремісники та інші міщани. Розвивалися ремесла, всіляко підтримувалась і заохочувалась торгівля. Чимало мешканців міста займалося чумацьким промислом. Серед них були досить заможні підприємці.

У 1831 році в Богодухові була епідемія холери.

У 1860 році в місті проживало 10552 чоловіків, з них 111 купців, 1717 міщан и цехових, інші були зайняті у сільському господарстві.

Дивись також Стародавня історія Богодухівщини

[ред.] Геральдика

Дивись також: Геральдика.

Герб Б.Кене

Герб 1781 р.

Сучасний герб Богодухова (дивись таблицю на початку статті):

Затверджений 10 липня 1996 року рішенням N900 виконкому міської ради. У срібному полі на зеленій основі зелене дерево терну із лазуровими плодами. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками. За основу герба використано знак міста з 1781 року. Дерево вказувало на поширення терну в цьому регіоні.

Прапор Богодухова (дивись таблицю на початку статті):

Затверджений 10 липня 1996 року рішенням N900 виконкому міської ради. Прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, яке складається з двох горизонтальних смуг - білої та жовтої (співвідношення їхніх ширин рівне 3:1), у центрі - тернове дерево із зеленими листочками та синіми плодами.

Історичні відомості: Проект Б. Кене

У 19 столітті Б.Кене був розроблений проект нового герба міста (зображення праворуч). У срібному полі – зелене дерево на зеленій же горі. У вільній частині - герб Харківської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою. Затвердження не отримав.

Історичні відомоті: Герб російського періоду

Герб російського періоду затверджений 21 вересня 1781 року. У горішній частині перетятого щита герб Харківський; у долішній - на срібному полі тернове дерево із плодами.

[ред.] Фотографії Богодухова

Приблизно початок ХХ століття.

Троїцька вулиця	Базарна площа	Загальний вигляд. Собор	Велика вулиця. Собор
Ремесляне училище	Жіноча гімназія	Місце для збереження вина	Лікарняна площа
Цвинтар

[ред.] Економіка

Авторемонтний завод
Меблева фабрика
Молокопереробний завод [1]
М'ясопереробний комбінат [2]
Плодово-овочевий комбінат
Харчо-смакова фабрика
Хлібзавод [3]
Цегельний завод
Швейна фабрика

Із 1930 року у районі промислово переробляється шкірсировина. Підприємство "Богодухівшкіра" (філія "Луганськшкіра") має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для експорту у інші країни).

Богодухівський молокозавод почав працювати у 1969 році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує її якість. У 2005 році щомісячне виробництво продукції заводу перевищувало 1 млн. гривень.

Стабільно працює ВАТ "Богодухівський хлібзавод". Асортимент продукції постійно розширюється. У 2005 році він виготовляв понад 40 найменувань виробів.

Упевнено використовує технологічний досвід передових підприємств України і закордонних фірм ЗАТ "Богодухівський м'ясокомбінат". Останнім часом (станом на 2005 рік) на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.

ТОВ "Богодухівський завод продтоварів" пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.

[ред.] Культура

Школа № 3 (ліцей)

[ред.] Навчальні заклади

Школа №1 (гімназія)
Школа №2 (коллегіум)
Школа №3 (ліцей)
Музична школа (школа мистецтв імені В.Т.Борисова)
Спортивна школа
Медичне училище

[ред.] Заклади культури і соціальної сфери

Будинок культури

Стадіон "Колос"

Будинок молоді
Будинок культури
У місті розташований найбільший спортивний комплекс району - стадіон "Колос"
Редакція районної газети "Маяк", що виходить двічі на тиждень
На території міста якісно приймають передачі телеканалів "Інтер", УТ-1, УТ-2, "Новий канал", "Simon", ICTV і СТБ.

У місті також розташовані Центральна районна лікарня, Санепідемстанція, Поліклініка.

Найбільш поширені у Богодухові релігійні течії: православні Української православної церкви Московського Патріархату та Київського Патріархату, Євангельські християни-баптисти, Адвентисти Сьомого Дня та Свідки Ієгови.

[ред.] Пам'ятні місця

Богодухівський меморіал

У центрі міста знаходиться Меморіал Слави на згадку про події Великої Вітчизняної Війни. Перед скульптурним комплексом розташовано Вічний Вогонь. Щороку 8 травня, коли відбуваються урочистості з приводу Дня Перемоги, та 7 серпня, коли святкують День Визволення міста від німецьких загарбників, саме тут відбувається офіційна частина церемонії. Меморіал розташований у міському парку.

Також є пам'ятник воїнам-танкістам — визволителям міста. Він знаходиться при виїзді з Богодухова у напрямку міста Суми.
У межах Богодухова розташована військова частина. На території, що займає цей підрозділ Міністерства Оборони, влаштовано експозицію військової техніки.
У місті є також Краєзнавчий музей.

[ред.] Географія

[ред.] Фізико-географічне розташування

Місто Богодухів розташоване на північному заході від обласного центру м. Харкова на 50° пн.ш. і 35° с.д.

Богодухів знаходиться в лісостеповій зоні України. Площа лісових масивів близько 20% від загальної площі району. Через місто пролягає річка Мерла, орієнтована в широтному напрямку. Колись це була повноводна ріка, але з часом вона обміліла. Лише весною вона іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ. Висота міста над рівнем моря 186 м. Магнітне відхилення +6°. Великих промислових підприємств немає. Через місто проходить залізнична колія, та автодорога Харків - Суми, що впливає на забрудненість атмосфери.

[ред.] Клімат

Лісові насадження у межах міста. Наприкінці серпня.

Зараз у Богодухові така погода:

Місто Богодухів розташоване в зоні помірно-континентального клімату. Клімат району знаходиться під дією повітряних мас, які надходять з Атлантичного та Північного Льодовитого океанів.

Для цього клімату характерні відносно тепле літо і порівняно тепла зима, при достатній вологості протягом усього року. Середня багаторічна температура повітря близько +7,2°, найбільш холодними місяцями є січень -6,9° та лютий -6,8°. Мінімальна температура за останні 10 років була у лютому 1994 року -32,5°; Лише в 1940 році температура повітря в січні падала до -40°. Але в останні роки таких морозів не було.

Середня місячна температура липня +19,8°; серпня +19,1°. Абсолютний максимум +37°.

Середньорічна кількість опадів - 552 мм. Норма опадів на рік - 500 мм. Середнє число днів з опадами за рік - 161 день. У холодну пору року днів з опадами спостерігається більше. Найбільша кількість днів з опадами спостерігається в січні і лютому, але найбільша кількість опадів спостерігалася у травні - червні, хоча кількість днів з опадами була менша, але опади були інтенсивні у вигляді зливових дощів. Найменша кількість опадів була у серпні.

Опади випадають частіше у вигляді дощу в теплий період і снігу в холодний. Мряка спостерігається в усі місяці року, за винятком червня й липня, коли її майже зовсім не буває. Восени і взимку мряка спостерігалася частіше, ніж весною. Найбільша кількість днів із дощем припадає на травень, часто дощі бувають у жовтні. У період із листопада по березень кількість днів із дощем зменшується. У цей період спостерігаємо сніг. Нерідко сніг буває в жовтні і у квітні.

Середньорічна вологість повітря - 75%. Найбільша вологість припадає на холодну пору року (листопад - лютий 85-90%), найменша вологість у травні 56-60%. 100% вологість спостерігається при туманах у період ХІ-Ш місяці, а з них особливо часто в XII місяці.

Узимку тумани тривають протягом кількох діб. Улітку тумани бувають часто і тривалість їх недовга, всього до 3-5 годин. Частіше вони спостерігаються вранці.

Середньорічна швидкість вітру буває 4 м/с. Найбільша швидкість вітру спостерігається в листопаді - березні. На холодну пору року припадає і найбільше число днів із швидкістю вітру 15 м/с і більше. Найбільша швидкість вітру, яка була зафіксована метеостанцією Богодухів у період 1995 - 2000 рр., становила 24 м/с. Найбільша кількість днів зі штилем спостерігається в літню пору. За напрямком вітри бувають різні. Але взимку і весною частіше спостерігаються східні вітри, влітку західні, восени - південні й західні.

Найбільше хмарних днів спостерігається в період із листопада по березень. Багато ясних днів відмічено влітку (липень-вересень). Висота хмарності найчастіше 600-800 м. Хмарність висотою 300-400 м спостерігається частіше в січні, лютому, березні, листопаді, грудні; 200 м і менше в жовтні й листопаді.

Узимку (грудень - березень) спостерігаються заметілі. Хоча нерідко бувають і наприкінці жовтня - листопаді. Зимові заметілі бувають тривалістю по 2-3 доби.

Сніговий покрив лежить із листопада-грудня до березня. Середня висота снігового покриву близько 15 см.
Серед зимових явищ особливо часто спостерігається ожеледь та паморозь, які можуть тривати (особливо у стадії збереження) до 4-6 діб.

Улітку спостерігаються суховії, це коли вітер 12 м/с і більше і низька вологість - менше 30%.
Пилові бурі не характерні для Богодухова.

У теплий період спостерігаються грози й град. 21 травня 1996 року був відмічений сильний град. Розміри граду були більше 30 мм, а місцями 50 мм. Було нанесено великих збитків.

Але взагалі місто Богодухів розташоване в дуже гарній кліматичній зоні. Природні явища, які наносять великої шкоди, спостерігаються дуже рідко, або не спостерігались зовсім.

[ред.] Дивіться також

[ред.] Ресурси інтернет

[ред.] Посилання

↑ World Gazetteer

п • о • р Населені пункти Богодухівського району
Міста:	Богодухів
Смт:	Гути · Шарівка
Села:	Бабаки · Бабенки · Байрак · Братениця · Вертіївка · Вінницькі Івани · Воскобійники · Воскресенівка · Гарбузи · Горбанівка · Губарівка · Дев'ятибратове · Дегтярі · Дмитрівка · Заброди · Зарябинка · Іванівка · Івано-Шийчине · Кадниця · Кияни · Кленове · Корбині Івани · Коротке · Крисине · Крупчине · Кручик · Куп'єваха · Леськівка · Лозова · Мар'їне (Улянівська сільська рада) · Мар'їне (Шарівська селищна рада) · Матвіївка · Мерло · Миролюбівка · Москаленки · Мусійки · Новоселівка (Забродівська сільська рада) · Новоселівка (Крисинська сільська рада) · Новософіївка · Новоукраїнка · Олександрівка · Павлівка · Павлове · Паляничники · Первухинка · Першотравневе · Петропавлівка · Пісочин · Полкова Микитівка · Ріпки · Сазоно-Баланівка · Семенів Яр · Сінне · Скосогорівка · Сухини · Тимофіївка · Філатове · Хрущова Микитівка · Шигимагине · Шийчине · Шкарлати · Шуби · Щербаки · Яблучне
Селища:	Балабанівка · Володарівка · Гавриші · Горького · Крупської · Максимівка · Першотравневе · Степне · Таверівка · Улянівка · Червона Нива