Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Блок (16 листопада (28 листопада) 1880, Санкт-Петербург — 7 серпня 1921, Петроград, нині Санкт-Петербург) — російський поет, драматург, перекладач.

Зміст 1 Біографічні дані 2 Творчість 3 Блок і Україна 4 Література 5 Електронні джерела

[ред.] Біографічні дані

Дитячі роки провів у сім'ї діда по матері, ректора Санкт-Петербурзького університету Андрія Бекетова.

1906 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. «Жил на свете рицар бедный…» А. Пушкін

Коротке життя Олександра Олександровича Блока (1880-1921) відокремлена від нас вже десятиріччями. І кожне з цих десятиріч наповнене подіями великого історичного значення. Але, чим дальше відходимо в ми в часі від Блоку, тим ближче до нас основне, головне в його творчості, яке звільнене від всього часового, раптового, наносного, ти ясніше його живий зв'язок з духовним життям людини нашого часу. Це відчуття близькості Блока сучасності чудово показав поет Олександр Прокоф'єв: Александру Блоку "Опять над полем Куликовым..." А.Блок

   Звал стихами и зови, зови,
   Чтоб признался я в своей любви.
   Снова признаюсь,
   Даю присягу:
   Я с твоим стихом в могилу лягу!
   Сам читал и мне не раз читали,
   Когда пальцы в пальцы заплетали!
   Когда солнце опускалось низко,
   Когда губы были очень близко,
   Когда губы ближе не бывают,
   Когда все на свете забывают!
   Сам слыхал и слышали другие,
   Те, чьи косы длинные, тугие,
   Как в стихе летело слово в слово,
   То, как сон, а то, как явь сурово.
   Видел сам, со мной другие тоже:
   Словно саблей, вынутой из ножен,
   Словно на июльском солнце блещет,
   Бьется,
   Льется,
   Гнется
   И трепещет!
   Да, все чаще, чаще, а не реже,
   Я стихами о России брежу...

Цей живий зв'язок поета наших днів з художником, творчий розквіт якого відокремлений від нас більше ніж півсторіччям, дуже повчальний. Справжнє мистецтво живе людиною. Його сила і значення втому, що створюючи образи людей і картини дійсності, воно включає нас в нескінченно різний і складний процес життя, перетворює нас в його учасників, допомагаючи нам вийти далеко за межі свого безпосереднього досвіду. Ця правда життя, ця людяність, яка заключна в творах мистецтва, зберігають силу дії далеко за межами тих епох, в які вони створюються, переростаючи воззрения самих художників, які пов'язані і обмежені в поглядах на світ предрассудками свого класу і свого часу.

   Тому і живе для нас творчість Олександра Блока.
   У нього є вірш, який міг бути епіграфом до всієї його творчості:
   О, я хочу безумно жить!
   Все сущее - увековечить,
   Безличное - вочеловечить,
   Несбывшееся - воплотить!
   Пусть душит жизни сон тяжелый,
   Пусть задыхаюсь в этом сне;
   Быть может, юноша веселый
   В грядущем скажет обо мне:
   Простим угрюмство - разве это
   Сокрытый двигатель его?
   Он весь - дитя добра и света,
   Он весь - свободы торжество!
   5 февраля 1914 г.

Але мрія про щасливу та вільну людину зіткнулася з неподоланою та безжалісною реальністю, і це невирішене протиріччя оприділяло трагічну контрастність творчості Блока; образ веселого хлопця витіснявся в його поезії образом мерця, який ходить серед людей. Через всю лірики проходить образ одинокої, помираючої людини, і за цим трагічним характером читач побачить той склад життя, який привів людину до падіння та загибелі в старому світі.

   Я пригвожден к трактирной стойке.
   Я пьян давно. Мне все - равно.
   Вон счастие мое - на тройке
   В серебристый дым унесено...
   26 октября 1908 г.

Але Блок не був би великим поетом, якщо б він лишився в стороні від могутнього підйому визвольної боротьби в Росії. Тема Батьківщини з все більшою повнотою входить в його творчість, його вірші про Росію звучать з некрасовською силою і простотою.

   В голодной и больной неволе
   И день не в день, и год не в год.
   Когда же всколосится поле,
   Вздохнет униженный народ?
   15 февраля 1915 г.

Які би не були міцні зв'язки з його старим світом (сім'я, середовище, виховання, літературні зв'язки, багато в його світопізнанні), він рвався вперед, до іншого, нового світу людських відносин. "Минуле дивиться в майбутнє", - так говорив він про сенс поетичної творчості, і це точніше всього оприділює саме його поезію. Ось чому Блок зразу став на сторону Жовтневої революції і створив поему "Дванадцять", яка стоїть на початку радянської поезії. Конфлікт Блока з життям, з оточуючим його суспільним укладом, з усім його середовищем був глибоко трагічним. Дуже здалека, помиляючись, йшов він до народу, к батьківщині, до революції. Але людська трагедія, але смерть людини може бути гарантією майбутньої перемоги, якщо смерть ця свідчить про підвищення інших величин людського духу. Ця велич і зближує Блока, його творчість з нашим часом. Ліричний герой його поезії - це людина в повному змісті цього слова. Костянтин Федин зберіг слова М.Горького про Блока: "Особливо раджу познайомитися з Олександром Блоком. Обов'язково познайомтесь. Це... Це... Горький мовчить, шукаючи правильне слово. Але слово не знаходиться. Він з нетерпінням, але майже безмовно барабанить пальцями по столу. Раптом піднімається та випрямляється - дуже високий, худий - повільно проводить рукою зверху вниз, від голови до ніг. — Людина, — вимовив він тихо и на мить стоїть не рухаючись". Велич Блока як художника складається в тому, що він зумів відчути основні протиріччя своєї епохи і з великою художньої силою перевести їх на мову лірики, тобто показати, як відображались вони в самих глибинах людської свідомості. В епоху бурь и тревог, - казав він, - нежнешие и интимнишие стремления души поета также преисполняются бурей и тревогой." Ось чому історія души поета, яка розказана в його віршах, з відвертістю виступає перед нами і як історія його епохи.

[ред.] Творчість

Перші вірші (1898) написав під впливом Василя Жуковського, Михайла Лермонтова, Афанасія Фета. Друкуватися почав 1903. Збірка «Вірші про Прекрасну Даму» написана в дусі символізму.

[ред.] Блок і Україна

У жовтні 1907 відвідав Київ. Зупинявся в готелі «Ермітаж» (сучасна адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 26).

В Україні твори Блока друкувалися в періодиці (газета «Киевские вести», журнал «В мире искусств»). Поема «Двенадцать» вийшла окремою книгою в Одесі (1918), Харкові, Севастополі (обидві — 1921) та Львові (1922). Українською мовою її переклали Володимир Сосюра, Дмитро Загул, Василь Бобинський, Дмитро Павличко.

Окремі твори Блока українською мовою також переклали Павло Тичина, Михайло Жук (драма «Троянда і Хрест»), Максим Рильський, Іван Драч, Борис Олійник, Григорій Кочур, Михайло Литвинець, Степан Пінчук, Петро Іванов, Віктор Коптілов, Дмитро Паламарчук та ін.

[ред.] Література

• Крук І. Т. Блок Олександр Олександрович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 493.
• Крук І. Т. Блок Олександр Олександрович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 197.
• Пахарева Т. А. Блок Олександр Олександрович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 3. — К., 2004. — С. 78—79.
• Вулиці Києва: Довідник. — К.: Українська енциклопедія, 1995.

[ред.] Електронні джерела

• Переклади Блока українською мовою
  • Яка жага безумна — жить... / Переклад Максима Рильського
  • Заходьте всі... / Переклад Кирила Васюкова
  • Скіфи / Переклад Дмитра Павличка
  • Я — Гамлет. Як холоне кров... / Переклад Анатолія Гризуна
  • Шукаю звістки, чекаю зову…
  • Як хочу я шалено жить…
  • Незнайома / Переклад Михайла Литвинця
  • Сутінки, сутінки навесні…
  • Чорний ворон у сутінку сніжнім…
  • Скіфи / Переклад Віктора Грабовського
  • Вітер далекий навіяв…
  • Дівчини спів у церковнім хорі
  • Дівчина в церкві співала в хорі
  • Незнайома / Переклад Івана Глинського
  • Про доблесті, про подвиги, про славу… / Переклад Марка Зісмана
  • Я знаю — близько Ти…
  • Про доблесті, про подвиги, про славу... / Переклад Степана Пінчука
  • Росія
  • Весно, весно, без меж і без краю…