Берлін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Берлін
Berlin

Основні дані

Країна:

Німеччина

Регіон:

Берлін

Населення
- місто:
- агломерація:

3 410 147 ^{30 вересня 2007}
4,3 мільйони

Площа міста

891,85 км²

Поштові індекси

10001–14199

Телефонний код:

+49-30

Географічні координати:

52°31' пн. ш., 13°25' сх. д.

Поділ міста

12 округів, 90 частин міста

Міська влада

Веб-сторінка

www.berlin.de

Мер міста

Клаус Воверайт (SPD)

Розташування

Берлі́н (нім. Berlin /bɛɐˈliːn/ ^ді) — столиця Федеративної Республіки Німеччина, окрема федеральна земля. Населення складається з 3,4 мільйонів мешканців і є найбільшим за кількістю мешканців й площею містом Німеччини, а також другим найнаселенішим містом ЄС.

Із плином історії, Берлін не раз був головним містом німецьких державних утворень, зокрема Маркграфства Бранденбурґ, Королівства Прусія, Німецької Імперії, Східної Німеччини. З часу возз’єднання Німеччини у 1990-му році Берлін — загальнонімецька столиця.

Берлін є важливим політичним, інформаційний, культурним та науковим центром Європи. Столиця — це важливий транспортний вузловий пункт й одне з найвідвідуваніших міст континенту. Численні університети, дослідницькі лабораторії, театри й музеї заслужили міжнароднє визнання. Місто — важливий осередок діячів мистецтва і культури з усього світу. Історична спадщина Берліна, нічне життя міста, розмаїта архітектура широко відомі й поза межами Німеччини.

Зміст

1 Розташування
2 Історія
- 2.1 Заснування й середні віки
- 2.2 Ранній Новий час
3 Джерела й принагідне

[ред.] Розташування

Берлін на мапі земель Німеччини

Координати Берлінської ратуші — 52° 31′ 6″ півн. ш., 13° 24′ 30″ сх. д. Місто простягнулося зі сходу на захід на близько 45 км, із півночі на південь на приблизно 38 км. Місто займає площу 892 км². Берлін оточений землею Бранденбург і знаходиться на сході країни; близько 70 км на схід — кордон із Польщею.

Ландшафт Берліна склався в останній льодовиковий період. 20 000 років тому терени міста були покриті шаром Скандинавського материкового льоду товщиною 100 метрів. Під час розтавання льодовика 18 000 років тому сформувалися улоговини його стоку, що визначили річкову систему Берліна.

Історичний центр міста лежить в найтоншому місці того льодовикового стоку, що перетворився в річку Шпрее, яка тече зі сходу на захід. У західному районі Шпандау вона впадає до Гафеля, що протікає в північно-південному напрямку. Розширення річища Гафеля утворюють Теґельське озеро та озеро Ванзее.

[ред.] Підсоння

Місто знаходиться в помірному кліматичному поясі. Середньорічна температура дорівнює 8,9 °, а середньорічна кількість опадів — 581 мм. Найтеплішими місяцями є липень і серпень, коли середня температура сягає 18,5 ° і 17,7 ° відповідно. У січні й лютому в Берліні найхолодніше, в середньому в першому місяці року −0,6 ° і −0,3 ° в другому. Найдужче дощить у червні, коли випадає 70 мм, найменше — у травні з 31 мм опадів.

[ред.] Поділ міста

Берлін поділяється на 12 районів, що діляться на дрібніші дільниці — «квартали» (нім. Ortsteile), разом таких кварталів 95. Ці квартали ніяк не вливають на адміністративний поділ, проте мають велике значення в повсякденному житті, бо прив'язані до історичних районів міста. За реформою адміністративного поділу від 10 червня 1998 до 1 січня 2001 кількість районів скоротилася від 23 до сучасних 12. Із них у Західному Берліні були 12, а в Східному — 11.

Район	Населення 30 вересня 2007	Площа, км²
Шарлоттенбург-Вільмерсдорф	316 198	64,72
Фрідріксгайн-Кройцберг	267 263	20,16
Ліхтенберг	257 539	52,29
Марцан-Геллерсдорф	249 531	61,74
Центральний	327 494	39,47
Нойкельн	305 979	44,93
Панков	362 051	103,01
Райніендорф	241 900	89,46
Шпандау	223 768	91,91
Штегліц-Целендорф	289 417	102,50
Темпельгоф-Шенеберг	331 905	53,09
Трептов-Кепенік	237 102	168,42

[ред.] Прилеглі міста й громади

Гафель у передмісті Берліна

Берлін із усіх боків оточений землею Бранденбург і межує з її вісьмома районами і одним «містом окружного значення» (нім. kreisfreie Stadt) з 7-ма містами та 20-ма сільськими громадами (за Сонцем, починаючи з північного сходу):

Район Барнім (нім. Barnim): Wandlitz, Panketal, Ahrensfelde
Район Меркіш-Одерлянд (нім. Märkisch-Oderland): Hoppegarten, Neuenhagen bei Berlin
Район Одер-Шпрее (нім. Oder-Spree): Schöneiche bei Berlin, Woltersdorf, Erkner (місто), Gosen-Neu Zittau
Район Даме-Шпреевальд (нім. Dahme-Spreewald): Königs Wusterhausen (місто), Zeuthen, Eichwalde, Schulzendorf, Schönefeld
Район Тельтов-Флемінґ (нім. Teltow-Fläming): Blankenfelde-Mahlow, Großbeeren
Район Потсдам-Міттельмарк (нім. Potsdam-Mittelmark): Teltow (місто), Kleinmachnow, Stahnsdorf
Місто Потсдам (нім. Potsdam)
Район Гафельланд (нім. Havelland): Dallgow-Döberitz, Falkensee (місто), Schönwalde-Glien
Район Обергафель (нім. Oberhavel): Hennigsdorf (місто), Hohen Neuendorf (місто), Mühlenbecker Land, Glienicke/Nordbahn

[ред.] Історія

[ред.] Заснування й середні віки

Місто Келльн, частина парного міста Берлін-Келльн (на острові Шпрееінзель) було вперше згадане в 1237-му році, а в 1244 був згаданий і сам Берлін, що розташувався на північному березі річки Шпрее. Обидва міста заснували спільну ратушу в 1307. Назву „Берлін” не пов’язують із ведмедем (нім. Bär — ведмідь, порівняйте укр. барліг — і лігвище ведмедя, і болото), ведмідь між іншим зображений на гербі міста. Походження скоріше за все йде від полаб. berl/birl — болото.

У 1415-му році курфюрст Фридрих I заснував Маркграфство Бранденбурґ і керував ним до 1440-го року. Члени династії Гогенцоллернів правували в Берліні до 1918-го, спочатку як маркграфи Бранденбурґа, згодом як королі Пруссії й наприостанку як кайзери Німецької імперії. Містяни не завжди вітали зміни влади. 1448-го року в місті повставали проти будівництва замка курфюрстом Фридрихом II Залізним — так зване „Берлінське обурення” (нім. Berliner Unwillen). Однак, цей протест не ввінчався успіхом, а мешканців лише позбули багатьох політичних та економічних свобід. У 1451-му Берлін став резиденцією бранденбурдзьких маркграфів, а отже втратив статус вільного міста.

Промислове місто (верстати, електротовари, папір, поліграфія). Населення - 3 102 500 (1990). Берлінська стіна поділяла місто в 1961-1989; у жовтні 1990 Берлін став столицею об'єднаної Німеччини; Західний і Східний Берлін, об'єднавшись, стали 16-ю землею Німеччини. Берлін є одним з найвпливовіших політичних центрів Європейського Союзу, а завдяки своїй культурній спадщині і однією з найвідвідуваніших столиць континенту. Розташований Берлін на сході Німеччини, приблизно 70 кілометрів від польського кордону і знаходиться фактично всередині іншої федеральної землі Бранденбург.

[ред.] Ранній Новий час

План Берліна, складена Абрамом Ґуйбертом Дузаблеау 1737 року

Тридцятирічна війна 1618—1648 мала для Берліна руйнівні наслідки: третина будівель пошкоджено, населення зменшилося вдвічі. Фридрих Вільгельм, відомий як Великий Курфюрст, приймає в 1640 державну справу від свого батька. Ним була розпочата політика іміграції та релігійної толерантности. У наступному році він заснував такі передмістя Берліна, як Фридрихсвердер, Доротеенштадт і Фридрихштадт.

1671 року 50 єврейських родин переселили з Австрії до Берліна. У Потсдамському Едикті 1685 року Фридрих Вільгельм запросив до Бранденбурґа гуґенотів. Зголосилося понад 15 тисяч французів, із яких 6 тисяч осіли в Берліні. На 1700 рік французи складали вже 20 відсотків мешканців Берліна, і вони мали значний культурний вплив. Окрім того, чимало переселенців прибуло з Богемії, Польщі, Зальцбурґа.