Бельгія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Королівство Бельгія
Koninkrijk België
Royaume de Belgique
Königreich Belgien


Прапор	Герб

Гімн: Державний Гімн Бельгії

Столиця
(та найбільше місто) Брюссель

Офіційні мови нідерландська, французька, німецька

Державний устрій

- Король Альберт II

- Прем'єр-міністр Ів Летерм

Вступ до ЄС 25 березня, 1957

Площа

- Загалом 32 547 км² (?)

- Води (%) 6,4%

Населення

- оцінка 2003 р. 10 372 469 (?)

- Щільність 337 чол,/км² (?)

ВВП (ПКС) ? р., оцінка

- Повний ? (?)

- На душу населення ? (?)

Валюта Євро (EUR)

Часовий пояс CET (UTC+1)

Домен Інтернет

.be

Телефонний код +32

БЕЛЬГІЯ (нід.: België, фр.: Belgique, нім.: Belgien), офіційна назва: Королівство Бельгія – держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем. На суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході – з Німеччиною і Люксембургом, на півдні – з Францією. За густотою нас. (298 чол. на 1 км²) Б. займає одне з перших місць серед країн світу.

Площа – 30510 км²,

Столиця – Брюссель.

Столиця — Брюссель (нід. Brussel, фр. Bruxelles) — 959 тис.осіб (за переписом 2002 р.)

Великі міста — Антверпен, Льовен, Мехелен, Гент, Брюгге, Льєж.

Населення Б. складається з двох груп: фламандців (бл. 5 млн. чол., 1958), 10,204 млн (2001). що населяють пн. і центр. провінції Б. (Зх. і Сх. Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) і розмовляють нідерландською, і валлонів (бл. 4 млн. чол.), що живуть в пд. провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до пн. французів. Крім того, в Б. живуть італійці (бл. 161,5 тис. чол., 1954), французи (бл. 55,3 тис. чол., 1954), нідерландці (понад 49,7 тис. чол., 1954).

Найбільш поширена релігія — католицизм.

Офіц. мови – Офіц. мови – нідерландська, французька, німецька.

Бельгія – член ООН, НАТО, ЄС.

Зміст

1 Географія
2 Природа
3 Історія
4 Політика
5 Економіка
- 5.1 Господарство до середини ХХ ст.
6 Адміністративний устрій
7 Демографія
8 Культура
9 Релігія
10 Інше
11 Медико-санітарний стан
12 Література

[ред.] Географія

Географічне положення — лежить у Західній Європі, на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з Францією, на сході з Люксембургом і Німеччиною, на північному сході з Нідерландами; на північному заході міститься Північне море. На північному заході прибережні рівнини, в центральній частині — пагорби; пагорби й ліси на південному сході; Арденський ліс; річка Шельда (Схелде).

[ред.] Природа

Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на Пд. Сх. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними дюнами і відгороджена дамбами, що захищають від поводей райони польдерів — низовинних угідь. На Пн. і Пн. Зх. Б. — пласка Фландрська низовина, яка на Сх. переходить в невисоке (до 80 м) плато Кемпен. У середній частині Б. переважають хвилясті плато (80—180 м). На Пд. Сх.—древній (герцинський) масив Арденни (г. Ботранж, 674 м). З корисних копалин пром. значення мають поклади кам. вугілля (запаси понад 6 млрд. т в районах Монс—Шарлеруа—Льєж і Кемпен), фосфоритів, каолінів, будматеріалів. Клімат Б. помірно теплий, морський. Пересіч. т-ри січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають зх. вітри; значна хмарність. Опадів 750—800 мм на рік (в Арденнах — до 1500 мм). В Б. дуже густа сітка річок. На Пд. Б. протікає Маас та його прит. Самбр, Урт. Річки Серед, і Пн. Б. — Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на Пн. Зх.—р. Ейзер. Грунти на Пн. переважно бурі лісові, в Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, гол. чин. дубові й букові, займають 19,7 % площі Б.

Див. Геологія Бельгії, Гідрогеологія Бельгії

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Бельгії

[ред.] Стародавні часи

В стародавні часи на території Бельгії жило кельтське плем'я белгів. У 57 до н. е. Бельгію завоював Юлій Цезар і включив її до складу Римської імперії. В 3 ст. до Бельгії вторглись герм. племена франків і фризів. Белги були частково винищені франками, а частково злилися з ними. В ранньому середньовіччі Бельгія перебувала в складі франкської держави. За Верденським договором 843 територію теперішньої Бельгії було поділено по річці Шельді на дві частини: західна відійшла до Франції, східна — до Лотарингії. В 13—14 столітях територія була ареною запеклої боротьби між Англією і Францією. В середині 15 століття стала володінням бургундських герцогів; 1477—1516 територія теперішньої Бельгії, або Південні Нідерланди, належала разом з рештою Нідерландів імперії Габсбургів, а 1516—1713 — Іспанії. Після війни за Іспанську спадщину, за Утрехтським миром 1713, територія була приєднана до Австрії і знову включена до складу імперії Габсбургів як Австрійські Нідерланди.

[ред.] 18 століття

Наприкінці 18 століття в Австрійських Нідерландах розвинулись металургійна, кам'яновугільна, шерстяна, шовкова, скляна та інші галузі промисловості, зміцніла буржуазія як політична сила. 1789 внаслідок буржуазної революції австрійці були вигнані. 11 січня 1790 проголошена незалежна д-ва — Сполучені штати Бельгії, але 1791 Австрія відновила свою владу над Бельгією. 1795 французький термідоріанський конвент проголосив приєднання Бельгії до Франції. В колишніх Австрійських Нідерландах були ліквідовані пережитки феодальних відносин, зменшено вплив католицької церкви на економічне і політ. життя країни, встановлено буржуазний лад.

[ред.] 19 століття

Після падіння імперії Наполеон колишні Австрійські Нідерланди рішенням Віденського конгресу 1814—15 було злучено з Нідерландами в єдине королівство — Сполучені Нідерланди під владою нідерландського короля Вільгельма І. Внаслідок революції 1830 Бельгія здобула незалежність. У кінці 19 століття, завдяки наявності природних багатств і вільних капіталів, дальшому посиленню експлуатації населення метрополії і колонії Бельгійського Конго (з 1885), Бельгія швидко перетворюється в індустріальну країну. Економічний розвиток її зумовив зростання бельгійського пролетаріату. 1885 в Бельгії створюється робітнича партія; 1886, 1889, 1890 відбулися великі страйки вуглекопів, що супроводилися сутичками робітників з поліцією і урядовим військом; у загальних політичних страйках 1893, 1902 і 1913 взяло участь близько 1 млн. робітників. Під час першої світової війни Бельгія була окупована німецькими військом. Бельгійські соціалісти (на чолі з Вандервелде) займали соціал-шовіністську позицію.

[ред.] 20 століття

В першій третині ХХ століття під тиском робітничого руху бельгійська буржуазія була змушена піти на деякі поступки трудящим: запровадила загальне виборче право для чоловіків, восьмигодинний робочий день, частково підвищила пенсії та інше. Світова економічна криза 1929—33 охопила всі галузі бельгійської економіки; кількість безробітних зросла до 300 тисяч чоловік, посилилась класова боротьба. В роки Другої світової війни Бельгія була окупована військами гітлерівської Німеччини. 1948 Бельгія ввійшла до Західного союзу, а 1949 — до Північно-Атлантичного союзу. 1955 Бельгія підписала Паризькі угоди, а 1957 — договір про т. з. спільний європейський ринок та Євратом.

Королівство стало вільне 1830, двічі нападала Німеччина — 1914 й 1940. Від 1945 Бельгія стала за основну силу досягнення міжнародної співпраці в Європі, організувала економічний союз Бенілюкс, Раду Європи й НАТО в 1949 та Європейське Співтовариство 1957. Перших заходів до регіональної автономії було вжито 1971, 1974 й 1980, коли було створено регіональні асамблеї для Фландрії, Валлонії й Брюсселя. 1992 було оголошено про введення федеративного ладу.

[ред.] Політика

Фламандська громада (нідерландськомовна)	Французька громада (французькомовна)	Німецькомовна громада
Фландрія	Валлонія	Брюссельський столичний регіон

Бельгія — конституційна монархія. Глава держави — король, який затверджу є закони, має право розпускати парламент, призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада в країні належить парламентові, що складається з палати представників і сенату. Члени парламенту (за винятком частини сенаторів, яких обирають ради провінцій і сам сенат) обираються громадянами Б. віком від 21 року. Обраними до палати представників можуть бути особи, які досягли 25 років, а до сенату — 40 років. У Б. діє пропорційна виборча система. Згідно з діючою конституцією 1831, виконавча влада належить королю, фактично вона здійснюється урядом. Місцевими справами за конституцією Б. відають виборні провінціальні та комунальні ради і призначувані королем губернатори, комісари та бургомістри.

Голова держави — король Альберт II з 1993

Участь у міжнародних організаціях: Бельгія бере участь у багатьох міжнародних організаціях, зокрема СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, СЄ.

Див. Політичні партії Бельгії

[ред.] Економіка

Див. Економіка Бельгії

Бельгія – високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: інжинірінг і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна, текстильна, вугільна та нафтова, скляна.

Грошова одиниця — євро

Експорт: залізо, сталь, текстиль, нафтохімікати, пластмаси, діаманти, транспортні засоби;

[ред.] Господарство до середини ХХ ст.

УРЕ: Б. — капіталістична країна з розвинутою пром-стю, високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Панівні позиції в економіці Б. займають монополії і банки, що тісно зв'язані з монополістич. об'єднаннями інших капіталістич. д-в. Велику роль в розвитку пром-сті відіграють зовнішні ринки: більша частина продукції металургії, хім., текст. пром-сті йде на експорт. Осн. види сировини — руда, бавовна, вовна, ліс — довозяться. В паливному балансі переважає вугілля (бл. 80%). Видобуток кам. вугілля — 27 млн. т (1958). Потужність електростанцій понад 2,5 млн. квт, виробн. електроенергії 12,8 млрд. квт-г (1958). Працюють 52 доменні печі (1958), гол. чин. невеликої потужності. Виплавка чавуну — 5,5 млн. т, сталі — 6 млн. т, цинку — 215 тис. т, міді —155 тис. т, свинцю — 96 тис. т (1958). Головний район металургії Льєж — На-мюр—Шарлеруа—Монс. Машинобудування представлено переважно металомісткими галузями (металоконструкції, транспортне машинобудування), розвинуте також електротехнічне і текстильне машинобудування. Осн. промислові пентри: Льсж, Брюссель, Антверпен, Шарлеруа, Гент. Текстильна пром-сть (3,5 млн. веретен) розміщується в Зх. і Сх. Фландрії. Важливе значення має хім. пром-сть: вироби, штучних добрив, пластмас, чюди, кислот (Антверпен, Брюссель, Жемап); скляна і цементна пром-сть (Шарлеруа, Намюр, Льєж). Сільське господарство не забезпечує потреб країни. Б. ввозить значну кількість пшениці, кормових і технічних культур. Аграрні відносини характеризуються роздробленістю с.-г. володінь (74,6% всіх сел. господарств мають менш ніж 1 га і володіють лише 5,7% всієї оброблюваної площі, 4,6% господарств мають більш ніж по 10 га і володіють 51% оброблюваної площі) і великим поширенням оренди. Бл. 3/4 загальної вартості с.-г. продукції дає тваринництво. Поголів'я (на 1. V 1958, в тис. голів) великої рогатої худоби — 2596 (в т. ч. корів — 975), коней—178, свиней — 1423, овець — 174. В рослинництві переважають фуражні культури і сіножаті (73% с.-г. площі). Під продовольчими культурами (пшениця, жито й ін.) — 21%, технічними (цукрові буряки, льон, хміль тощо) — 6% с.-г. площі. Осн. землеробські райони — Зх. і Центр. Бельгія. За густотою залізнич. сітки Б. на одному з перших місць у світі. Заг. довж. з-ць (включаючи вузькоколійні) — 9,8 тис. км, в т. ч. 1,8 тис. км електрифікованих. Для внутр. перевезень важливе значення мають ріки і численні канали, особливо канал Альберта, ідо сполучає Льєж з Антверпеном. Заг. довжина внутр. водних шляхів—1569 км. Морські порти — Антверпен (понад 80% ванта-жообороту морських портів Б.), Гент (бл. 10%), Зебрюгге, Остенде. Тоннаж торговельного флоту — 529 тис. т (на 1 січ.'1958). Довж. шосейних шляхів — 10 тис. км. Освіта. Законом від 19 травня 1914 в Б. запроваджено загальне обов'язкове навчання дітей від 6 до 14 років. Згідно з конституцією Б. католицька церква користується «свободою викладання» і своїми школами охоплює більше половини всіх учнів. У 1954/55 уч. році було 4375 дошкільних закладів. У 9024 поч. школах навчалося 898 369 учнів, у 808 серед, школах — 148 706 учнів, в 2224 проф-школах — 234 955, в 169 пед. навч. закладах— 19 578 учнів. У 4 університетах, 8 вищих тех. навч. закладах та ін. в 1955/56 було 23 933 студенти. В Б. — 27 великих бібліотек (Королівська в Брюсселі — понад 2 млн. тт.; Університетська в Льєжі — понад 1 млн. тт., та ін.). Найбільші музеї — Королівський музей красних мистецтв і Музей історії мистецтв в Антверпені, музеї образотворчих мистецтв в Брюсселі, Генті, Льєжі.

Див. також

[ред.] Адміністративний устрій

Бельгія поділяється на 3 регіони: Брюссельський столичний (власне Брюссель і 18 приміських громад), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії й Валлонії), а провінції — на громади.

[ред.] Демографія

1990 — 9,895 млн.
2002 — 10,2 млн. (за відомостями перепису)

[ред.] Культура

Офіційні мови — нідерландська, французька й німецька. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською (55 %); на півдні, у Валлонії — французькою (32 %); 11 % бельгійців двомовні; на самому сході Валлонії — німецька (0,6 %); усі мови державні. У Брюссельському регіоні розмовляють французькою й нідерландською мовами.

Див. Культура Бельгії

[ред.] Релігія

Конституція Бельгії гарантує свободу віросповідання. Більшість віруючих (близько 75% населення) - католики. Офіційно визнані також іслам (250 тис. осіб), протестантство (близько 70 тис. осіб), юдаїзм (35 тис. осіб), англіканство (40 тис. осіб), православ'я (20 тис. осіб). Протестанти живуть в основному в Брабанті та Генті. Єврейська громада зосереджена в Брюсселі та Антверпені.

[ред.] Інше

Державний прапор Королівства Бельгії складається з чорної, жовтої й червоної доземних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повність сили, що їх досягають мудрістю. Червоний — символ перемоги, досягнутої внаслідок виявленої хоробрості, мужності й жертовності. Прапор схвалено 1831 року.

Державний герб Королівства Бельгії зображено як чорного щита, приладнаного на схрещених скіпетрах, на тлі щита зображено лева — символ влади. Щит увінчано князівською короною — символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: «У єднанні — сила».

Гімн Бельгії (англійська мова):

     Oh beloved Belgium, sacred land of our fathers,
     Our heart and soul are dedicated to you.
     Our strength and the blood of our veins we offer,
     Be our goal, in work and battle.
     Prosper, O country, in unbreakable unity,
     Always be yourself and free.
     Trust in the word that, undaunted, you can speak:
     For King, for Freedom and for Law.
     (repeat previous two lines)
     For King, for Freedom and for Law.
     (repeat)

Національне свято — 21 липня.

УРЕ

[ред.] Медико-санітарний стан

У 1955 було 666 лікарень на 88 730 ліжок (9,9 ліжка на 1 тис. ж.), в т. ч. 404 загальні лікарні, 50 психіатричних, ЗО для хворих на туберкульоз. На 1 січ. 1958 було 10 793 лікарі, 1498 зубних лікарів, 3821 акушерка, 5116 фармацевтів. Народжуваність 1957 становила 17,02 на 1 тис. ж., загальна смертність— 11,98 на 1 тис. ж. Дитяча смертність 1956—39,36 на 1 тис. живонароджених. 1955 було 629 центрів для мед. обслуговування дітей вдома. Головні причини смертності 1955: серцево-судинні захворювання (339 на 100 тис. ж.), злоякісні пухлини (207 на 100 тис. ж.). Готують лікарів 4 мед. фак-ти. Мед. службою керує М-во охорони здоров'я (з 1954).

[ред.] Література

Українська радянська енциклопедія
М а р к с К. «Образцовое государство» Бельгия. В кн.: Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения, т. 5. М., 1956,
Маркс К. Бельгийские избиения. В кн.: Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения, т. 13, ч. і. М., 1936;
История XIX века, т. З, 5, 7, 8. Под ред. Лависса и Рамбо. Пер. с франц. М., 1938-39;
Сегалл Я. Бельгия. М., 1940;
Лозинский С. Г. История Бельгии и Голландин в новое время. СПБ, [1908];
Конституции буржуазних государств Европы. М., 1957;
Добрынин Б. Ф. Физическая география Западной Европы. М., 1948;
Жуа 11. Тресты в Бельгии. М., 1957;
Экономическое и социальное положение Бельгии. В кн.: Экономическое положение Западной Европы. М., 1959;
Стасов В. В. Искусство XIX века. Нынешнее искусство в Европе. В його кн.: Избранное, т. 2. М., 1951; Сидорова В. А. Константи Менье. М.—Л., 1946;
Pirenne H. Histoire de Belgique des origines á nos jours, V. 1—4. Bruxelles, [1948—52].

Адміністративний поділ Бельгії
Мовні громади:
Фламандська громада \| Франкомовна громада \| Німецькомовна громада
Округи та провінції:
Фландрія: Західна Фландрія \| Східна Фландрія \| Фламандський Брабант \| Антверпен \| Лімбург
Валлонія: Ено \| Намюр \| Валлонський Брабант \| Люксембург \| Льєж
Брюссельский столичний округ

п • о • р Європа
Держави	Австрія · Азербайджан¹ · Албанія · Андорра · Бельгія · Білорусь · Болгарія · Боснія і Герцеговина · Ватикан · Велика Британія · Вірменія² · Греція¹ · Грузія¹ · Данія · Естонія · Ірландія · Ісландія · Іспанія¹ · Італія · Казахстан¹ · Кіпр² · Латвія · Литва · Ліхтенштейн · Люксембург · Македонія · Мальта · Молдова · Монако · Нідерланди · Німеччина · Норвегія · Польща · Португалія · Росія¹ · Румунія · Сан-Марино · Сербія · Словаччина · Словенія · Туреччина¹ · Угорщина · Україна · Фінляндія · Франція · Хорватія · Чехія · Чорногорія · Швейцарія · Швеція
Залежні території	Азорські острови² · Акротірі і Декелія² · Аландські острови · Гернсі · Гібралтар · Джерсі · Мен · Мадейра² · Свальбард · Фарерські острови · Ян-Маєн
Невизнані республіки	Абхазія · Нагірний Карабах² · Південна Осетія · Північний Кіпр^2,3 · Придністров'я
Територія під контролем ООН	Косово
Примітки	¹ Частково знаходиться на іншому континенті ² Цілком на іншому континенті, але пов'язується з Європою. ³ Визнана лише Туреччиною.