Андорра
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Князівство Андорра |
|||||
|
|||||
| Девіз: '"Virtus Unita Fortior"'
(Латина) |
|||||
| Гімн: 'El Gran Carlemany, Mon Pare'
(Каталанська) |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Андорра-ла-Велья 42°30' пн. ш., 1°31' сх. д. |
||||
| Офіційні мови | Каталанська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Парламенська демократія і Князівство | ||||
| - Співкнязь | Ніколя́ Поль Стефа́н Саркозі́ де Надь-Боча (фр. Nicolas Paul Stéphane Sárközy de Nagy-Bócsa) | ||||
| - Співкнязь | Жуан-Анрік Бібас-і-Сісіліа (кат. Joan Enric Vives i Sicília), єпископ Уржельський | ||||
| - Прем'єр-міністр | Албер Пінтат-Сантуларія (кат. Albert Pintat Santolària) | ||||
| Незалежність | |||||
| - Незалежність | 1278 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 468 км² (193) | ||||
| - Води (%) | 0 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2007 р. | 82,000 (194) | ||||
| - перепис 2006 р. | 69,150 | ||||
| - Щільність | 154/км² (69) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $2.77 міліардів (177) | ||||
| - На душу населення | $38,800 (нема ранку) | ||||
| Валюта | Євро (€)1 (EUR) |
||||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
| Домен Інтернет | .ad2 | ||||
| Телефонний код | +376 | ||||
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Андо́рра, князівство в Європі в східних Піренеях, що межує із Францією на півночі й Іспанією на півдні.
Окрема держава (шоста за чисельністю населення у Європі після Мальти, Ліхтенштейну, Сан-Маріно, Монако та Ватікану), Андорра стогодні є процвітаючою країною, головним чином, завдяки туризму та статусу офшорної зони. Населення Андорри має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83.5 років (дані станом на 2007 рік).
Площа 468 км2. Столиця Андорра-ла-Велья. Розташована в гористій місцевості з вузькими долинами, клімат гірський субтропічний.
Історично Андорра знаходилась під подвійним протекторатом: Уржельської єпархії (Іспанія) та Франції. З того часу головами (співкнязями) Князівства Андорри є єпископ Уржельський та президент Франції. Сьогодні співкнязями є Хоан Енрік Вівес Сісілія (єпископ Уржельский, Іспанія) і Ніколя Саркозі (президент Франції) — країна знаходиться під протекторатом Іспанії і Франції. Голова уряду Альберт Пінтат Сантоларія. В Андоррі урядує Генеральна Рада (з 24 членів, обраних на 4 роки).
Основне заняття населення — сільське господарство: вівчарство на альпійських луках, на нижніх терасах — землеробство (вирощують жито, ячмінь, пшеницю, картоплю, овочі, тютюн, виноград. Підсобні промисли: лісозаготівля, випалення деревного вугілля. Своїх продовольчих ресурсів Андоррі не вистачає. З Францією та Іспанією зв'язана шосе. Експорт: вовна, сир, тютюн, деревне вугілля. Імпорт: товари народного споживання. Важливою статтею економіки є туризм.
Населення — 71 тисяча осіб (2006) (з них 33 % андорці, 43 % іспанці, 11 % португальці, 7 % французи). Державна мова — каталонська. Основна релігія — католицизм.
[ред.] Походження назви країни
Походження слова «Андорра» достеменно невідоме, проте Жуан Курумінас наполягав на тому, що воно існувало ще в доримську епоху. Можливо, назва країни походить від арабського слова al-Darra (араб. الدّارة), що означає «ліс». Багато місцевих географічних назв походять з іберійських мов.
[ред.] Географія
Андорра знаходиться в Європі, у Піренеях. Розташована в долині річки Валіра, оточена високими (до 2946 м) та вкритими лісом гірськими пасмами. Клімат гірський субтропічний. Найвища вершина — Кома Педроса (2942 м)
- Анќамп (кат. Encamp) — гостинне і велике для Андорри місто.
- Кан́ілью (кат. Canillo) — маленьке містечко.
[ред.] Історія
Андорра згадується в хроніках починаючи з 9 століття. За договором 1278 князівство під спільним управлінням французьких графів Фуа (їхні права 1607 перейшли до глави французької держави) та єпископів з міста Ла Сеу д'Уржель у Каталонії. Середньовічна структура управління проіснувала до ХХ століття.
Під час Першої світової війни Андорра проголосила війну Німецькій Імперії, проте фактично не брала участь у бойових діях. Вона залишалась у офіційному статусі сторони, що знаходиться у стані війни, до 1957 року, оскільки не була внесена до Версальського мирного договору 1919 року. У 1933 році Андорра була окупована Францією в результаті суспільних безпорядків перед виборами.
6 липня 1934 року авантюрист Борис Скосирев видав прокламацію в Урхелі, проголосивши себе сувереном Андорри Борисом І (на підставі того, що до президентів Франції не переходило королівське право суверенітету над Андорою і Борис взявся виконувати саме функцію регента фрацузького короля), одночасно проголошуюши війну єпископу Урхельському. Останній викликав іспанські війська, які арештували Бориса. Він був засуджений у Барселоні та висланий до Португалії. Так звана «монархія Бориса Скосирева» тривала лише 6 днів, проте цей епізод у історії Андорри закінчився лібералізацією політичної та економічної систем та довгоочікуваним відкриттям Андорри світу.
Від 1936 до 1940 року французький військовий загін дислокувався у Андоррі, щоб попередити вплив Іспанської громадянської війни та Іспанії Франко. Загони франкістів досягали кордонів Андорри на пізніх стадіях війни.
Під час Другої світової війни Андорра залишалась нейтральною та була важливим каналом контрабанди між Францією Віші та Іспанією.
Завдяки своїй відносній ізоляції, Андорра існувала якби за межами мейнстриму Європейської історії, підтримуючи зв'язок з кількома країнами крім сусідніх Іспанії та франції. Останнм часом, однак, її процвітаюча туристична індустрія, а також розвиток транспортної та комунікаційної галузей поклали кінець ізоляції країни. Її політична система докорінно змінилась у 1993 році, коли Андорра стала членом ООН та Ради Європи.
[ред.] Політичний устрій
Андорра стала окремою державою в 1278 році. Від 1993 року (конституція) суверенна держава (хоча й надалі керівниками Андорри залишається дуумвірат: президент Франції та єпископ Уржельський).
Політики Андорри діють у рамках парламентсько-репрезентативної демократії, у відповідності з цим прем'єр-міністр Андорри очолює уряд країни. Уряд Андорри базується на багатопартійній системі.
У 1976 була утворена перша політична організація Андорри — Демократична партія Андорри. Перший прем'єр-міністр був призначений у 1981 році. Законодавча і виконавча гілки влади були розділені в 1982. Виконавча влада належить уряду. Законодавча влада розділена між урядом і парламентом. Юстиція є незалежною адміністративно і юридично.
У 1993 на референдумі була прийнята перша конституція країни.
Чинний (з 2005 року) прем'єр-міністр Андорри Альберт Пінтат Сантоларія (1943 р.н.) є членом Ліберальної партії Андорри (PLA), послом у різних країнах, а також при ООН.
Відповідальність за оборону Андорри несуть Іспанія та Франція. Андорра не має власних збройних сил.
[ред.] Мова
Офіційна та історична мова Андорри — каталонська. Завдяки імміграції, історичним зв'язкам та географічному сусідству, іспанська та французська мови також часто використовуються.
[ред.] Культура
Культура Андорри є важливою частиною конгломерату каталонської культури.
Довга історія Андорри забезпечила країні багатий фольклор та безліч народних казок, що беруть корені від Андалузії на півдні до Голандії на півночі.
Два письменники, відомі не лише у Каталонії, Мішель Газ'єр та Рамон Віллерой, народились у Андоррі. Річард Фітер, відомиій письменник, є не тільки уродженцем Андорри, але й її першим омбудсменом.
Завдяки закоханості каталонців у музику, не повинно викликати здивування, що Андорра має камерний оркестр, яким керує віолончеліст Джерард Кларе, а також що ця країна бере участь у відомому міжнародному конкурсі співаків, що проводиться за підтримки Монтсеррат Кабал'є. У 2004 році Андорра вперше взяла участь у пісенному конкурсі «Євробачення» (звісно, перша пісня, що там прозвучала від Андорри, була пісня каталонською мовою).
Однією з найважливіших подій культурного життя є міжнародний джазовий фестиваль Ескальдес-Енгордан, у якому брали участь всесвітньо відомі зірки Майлз Девіс, Фетс Доміно та Бі Бі Кінг.
Традиційними танцями Андорри є марраткса та контрапас, особливо популярні на престольних святах. Серед відомих престольних свят є присвячене Святому Хорді, коли дарують троянди та книги; народне престольне свято, коли вшановують пам'ять Святого Джона та літнє сонцестояння, та свято Святого Стефана, святого покровителя столиці країни, міста Андорра-де-Віл'я. Андорці святкують свої престольні свята охоче та яскраво.
Конституція Андорри гарантує повну свободу засобам масової інформації. У князівстві видається дві щоденні газети, Diari D'Andorra та El Periòdic. Канал державного телебачення ATV, державна радіостанція Radio nacional d'Andorra (під її керівництвом працюють Radio Andorra та музична станція Andorra Música) та комерційне Radio Valira транслюються в країні.
[ред.] Поштовий сервіс Андорри
Поштові послуги в Андоррі унікальні в тому, що вони не керуються князівством безпосередньо, а його двома найбільшими сусідами — Іспанією і Францією. Це спадок сторіч фактичного контролю цих країн над Андоррою. Сьогодні «Correos y Telégrafos» Іспанії і «La Poste» Франції діють поряд: іспанські поштові скриньки червоні, а французькі — жовті.
Якщо поштові адміністрації випускають свої власні поштові марки для використання в Андоррі — вони не є дійсними як в Іспанії, так і у Франції. Поштові пересилки в межах князівства безкоштовні.
[ред.] Посилання
| У Вікіпедії є портал |
- Історія Андорри (кат.)
- Юлія Косинська, Олег Крук "Крихітко, ваша величносте!", газета "Україна молода" від 21 лиcтопада 2008 року
|
|
||
|---|---|---|
| Каталонія • Валенсія • Балеарські о-ви • Північна Каталонія • Князівство Андорра • Західна смуга (Арагон) • м. Алґе (Сардинія) • Ал-Карша (Мурсія) | ||
| Це незавершена стаття з географії Андорри. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |