Єврейський календар
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єврейський календар належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам), тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.
Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших - 30 днів, а в році було 12 місяців:
- Нісан, давній Авів - 30 днів;
- Іяр (Зіф) - 29 днів;
- Сіван - 30 днів;
- Таммуз - 29 днів;
- Ав - 30 днів;
- Елул - 29 днів;
- Тішрі, або Єфанім - 30 днів;
- Хешван, місяць дощів; також Мархешван (Бул) - 30 днів;
- Кіслев - 30 днів;
- Тевет - 29 днів;
- Шват - 30 днів;
- Адар - 29 днів.
Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї через кожні 3 роки на 4-й після 12-го місяця Адара додавали 13-й (у 29 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.
В іудаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.
Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше - 13 місяців.
Новий рік починається у вересні.
Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі.
[ред.] Свята і пости
- Рош-га-Шана - "голова року" - єврейський Новий рік, день, з якого починається суд над всім творінням. У цей день євреї сурмлять у шофар.
- Йом-Кіпур - День Спокути. У цей день Всевишній остаточно вирішує долю людини на майбутній рік. У цей день вирок підписується. Піст на день Йом Кіпур - найсуворіший і найважливіший піст. У цей день Усевишній простив єврейському народу гріх золотого тельця і з тих пір цей день став Днем Спокути. Йом Кипур називають також "суботою субот". У цей день діють 5 заборон - на їжу і питво (протягом 25 годин), умивання, умащення шкіри, носіння шкіряного взуття і подружню близькість.
- Суккот - означає "курені". У куренях жили предки єврейського народу по виходу з Єгипту. Сказано в Торі: "у куренях живете сімох днів; кожен житель країни в Ізраїлі повинен жити в курені, щоб знали покоління ваші, що в куренях оселив Я синів Ізраїлю, коли вивів їх із Країни Єгипетської" (Ваікра 23:42,43). Тому протягом усього свята Суккот варто жити в курені, як у будинку: їсти, пити, вивчати Тору, відпочивати, приймати гостей і т. п.
- Ханука
- Шавуот
- Пурім
- Песах - як і більшість інших єврейських свят, Песах символізує прямий зв'язок між Всевишнім і єврейським народом. Присвячено свято виходу євреїв із Єгипту, де знаходилися 12 колін Ізраїлевих, 11 із яких були в рабстві.
- Лаг-ба-Омер
- Піст 9 Ава
- Ту-бі-Шват
- Гошана Раба
- Піст Естер
- Піст 17 тамуза
- Сліхот
- Сфірат га-Омер
- Шміні Ацерет
- Сімхат Тора
- Піст 10 тевета
[ред.] Походження
За своїм походженням теперішній календар є найпізнішою версією юдейського календаря і не використовувався у Храмі за часів Христа. У своєму Додатку 3 до Історії єврейського народу за часів Ісуса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджує, що єврейські імена мають асірійсько-вавілонське походження; їх аккадіанськими еквівалентами є: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу і т. д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 і далі за текстом): «Найдавнішим послідовним юдейським списком усіх місяців є Мегіллат Тааніт. Він складений в I – на початку II сторіччя н. е. і був процитований в Мішні, складеній близько II сторіччя.
З пізніших авторів заслуговує на увагу лише маловідомий християнин Йосиф, який у своєму Гипомнестікумі (PG cvi, col. 33) має: Нісан, Еяр, Еїоуан, Тамоуз, "Аб, ‘Елоул, ‘Осрі (читайте Тісрі), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, "Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]».
Після наведення назв єврейських місяців, Шурер каже: «Єврейські місяці завжди були тим, що і місяці всіх цивілізованих народів, а саме - вони вимірювалися місячними циклами. Оскільки астрономічна тривалість місяця є 29 дні, 12 годин, 44', 3", місяці, що складаються з 29 днів, повинні регулярно чергуватися з місяцями, що складаються з 30 днів. Але 12 місячних місяців становлять тільки 354 дні, 8 годин, 48' 38", тоді як сонячний рік охоплює 365 днів, 5 годин, 48' 48". Різниця між місячним роком, що складається з 12 місяців і сумою днів сонячного року, таким чином, становить 10 днів 21 годин. Щоб компенсувати цю різницю кожний третій рік і іноді - кожний другий треба додавати ще один місяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто 3 рази в кожні 8 років додавалося по одному місяцю (в цей період різниця становила 87 днів). 4-річні Грецькі ігри також будувалася на цьому 8-річному циклі (‘октаетерісі'), 4-річний цикл отримувався простим розділенням 8-річного».