Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Європейський Союз European Union
Прапор
Девіз: In varietate concordia (Єдність у різноманітті)
Гімн: An die Freude (Ода радості)
Столиця	Місцезнаходження Єврокомісії — Брюсель
Офіційні мови	23 офіційних та робочих мови
Державний устрій
- Головуючий Єврокомісії	Жозе Мануель Баррозо
- Головуючий Європарламента	Ганс-Ґерт Петтерінґ
Заснування
- Проголошено	01.11.1993
Площа
- Загалом	3 892 685 км² (8)
Населення
- оцінка 2007 р.	492 852 385 млн. (3)
- Щільність	116 4 чол,/км²
ВВП (ПКС)	2006 р., оцінка
- Повний	13.08·10¹² (1)
- На душу населення	$29 900 (14)
Валюта	Євро (тільки в Єврозоні), загалом 13 валют (EUR)
Часовий пояс	UTC (UTC-4—+4)
Домен Інтернет	.eu

Європейський Союз (ЄС, Європейська Унія, Європейська Співдружність^[1]) — союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993 р.

Зміст 1 Мета ЄС 2 Члени ЄС 3 Подальше розширення 4 Головні органи Європейського Союзу і Європейських Спільнот 4.1 Європейський Парламент 4.2 Європейська Рада (голів держав і урядів) 4.3 Європейська Комісія 4.4 Рада ЄС (міністри певного відомства) 5 Україна і ЄС 5.1 Суспільна думка 6 Витоки та історія утворення 7 Історія розширення ЄС 8 Самоназва Європейського Союзу всіма його офіційними мовами 9 Див. також 10 Посилання 11 Джерела

[ред.] Мета ЄС

Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта ECU, від 1999 року — Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

[ред.] Члени ЄС

ЄС-27

Українська назва	оригінальна назва	скорочення ISO 3166-1
Австрія	Österreich	AT
Бельгія	België / Belgique	BE
Болгарія	България	BG
Велика Британія	United Kingdom	GB
Греція	Ελλάδα	GR
Данія	Danmark	DK
Естонія	Eesti	EE
Ірландія	Éire	IE
Іспанія	España	ES
Італія	Italia	IT
Кіпр	Κύπρος / Kıbrıs	CY
Латвія	Latvija	LV
Литва	Lietuva	LT
Люксембург	Lëtzebuerg / Luxemburg / Luxembourg	LU
Мальта	Malta	MT
Нідерланди	Nederland	NL
Німеччина	Deutschland	DE
Польща	Polska	PL
Португалія	Portugal	PT
Румунія	România	RO
Словаччина	Slovensko	SK
Словенія	Slovenija	SI
Угорщина	Magyarország	HU
Фінляндія	Suomi / Finland	FI
Франція	France	FR
Чехія	Česká republika	CZ
Швеція	Sverige	SE
Країни-кандидати
Македонія	Република Македонија	MK
Туреччина	Türkiye	TR
Хорватія	Hrvatska	HR

Докладніше у статті: Список країн Європейського Союзу

[ред.] Подальше розширення

Хорватія розпочала переговори у жовтні 2005 року. У червні 2006 р. чільники Євросоюзу заявили про прогнозований вступ Хорватії до ЄС 2010 року (заява про вступ надійшла 21 лютого 2003 р.).

з 14 квітня 1987 р. Туреччина є офіційним кандидатом (англ. Applicant country, candidate country) на вступ до ЄС. Європейські амбіції Туреччини сягають 1963 року, коли у Анкарі було укладено відповідну угоду. Офіційно, попередні переговори розпочалися у жовтні 2005-го року. Однак аналітики прогнозують можливий вступ Туреччини у 2015-му році. Туреччина має здійснити деякі необхідні соціальні і економічні реформи. Інша проблема те, що лише 3 % території Туреччини належить до Європейського континенту, хоча формально, відповідно до Копенгаґенських критеріїв географічних вимог немає.

Македонія отримала офіційний статус кандидата у грудні 2005 року.

Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн у різний час також подавали заяви про вступ до Європейського Союзу. Однак через ті чи інші причини (зокрема, негативні результати референдумів у Норвегії) так і не стали його членами. Однак ці країни є членами єдиної економічної зони ЄС без набуття членства.

Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія офіційно визнані потенційними кандидатами.

[ред.] Головні органи Європейського Союзу і Європейських Спільнот

Виконавча влада	Законодавча влада	Законодавча влада	Судова влада
Європейська Комісія	Рада Європейського Союзу	Європейський парламент	Європейський суд
законотворча ініціатива виконання бюджету спотерегає за виконанням європейських законів та бюджетів	вирішує законодавчі та бюджетні питання заключає міжнародні договори	вирішує законодавчі та бюджетні питання контролює Комісію	забезпечує одноманітність у інтерпретації європейських законів

[ред.] Європейський Парламент

Докладніше у статті: Європейський Парламент

(англ. European Parliament) — одна з п'яти інституцій Європейського Союзу, асамблея представників його майже 500-мільйонного населення.

Починаючи з 1979 року Європейський Парламент обирають прямим загальним голосуванням; місця в ньому (626 до останнього розширення і 732 після) розподілені між країнами-членами відповідно до чисельності населення.

[ред.] Європейська Рада (голів держав і урядів)

Докладніше у статті: Європейська Рада

цей термін означає регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу.

Започаткована згідно з комюніке, прийнятому в грудні 1974 р. на закритті Паризького саміту; перше засідання відбулося 10-11 березня 1975 р. в Дубліні. Раніше, від 1961 до 1974 р., практикувалися європейські конференції на найвищому рівні. Існування Європейської Ради було юридично визнане в Єдиному Європейському Акті, а офіційний статус підтверджено в Договорі про Європейський Союз.

[ред.] Європейська Комісія

Докладніше у статті: Європейська Комісія

унікальна інституція ЄС, що не має аналогів у національних системах урядування.

Європейську комісію часто представляють як виконавчий орган ЄС, хоч насправді вона має обмежені повноваження та можливості втілювати політику ЄС. Точніше роль Комісії відбиває неформальна назва «двигун європейської інтеграції». І не лише тому, що в рамках повноважень першого стовпа вона має майже виняткове право на законодавчу ініціативу, але також і через її історію, склад, культуру й радше європейський, ніж національний світогляд. Крім того, Комісія наглядає за тим, щоб не порушувались угоди, і традиційно захищає інтереси малих держав-членів.

[ред.] Рада ЄС (міністри певного відомства)

Докладніше у статті: Рада ЄС

інституція Європейського Союзу, (Рада або Рада міністрів) головний орган ухвалювання рішень у Європейському Союзі. До її складу входять по одному міністрові від кожної країни Союзу. Залежно від порядку денного, збираються міністри закордонних справ (Рада з загальних справ та зовнішніх відносин), економіки й фінансів (Екофін), сільського господарства тощо — загалом 9 конфігурацій Ради. Кількість засідань протягом року залежить від масштабів та інтенсивності законодавчого процесу в ЄС і політичних рушіїв того чи іншого особливого питання. Деякі конфігурації Ради збираються раз на місяць; інші — раз на півроку. Попри те, що склад Ради міністрів змінюється, це єдина інституція.

[ред.] Україна і ЄС

Докладніше у статті: Україна і Європейський Союз‎

У жовтні 2005 р. президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо заявив, що майбутнє України — у ЄС. Проте 9 листопада 2005 року в опублікованій новій стратегії ЄС було сказано, що вступ Румунії, Болгарії, Хорватії й інших країн колишньої Югославії може блокувати можливість майбутнього вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар ЄС з розширення Оллі Рен заявив, що ЄС має бути обережним з надто великим розширенням і що наразі план розширення виглядає вкомплектованим. Очевидно, що відсутність формальної ініціативи самої України (і, відповідно, відсутність взаємних документальних зобов'язань щодо вступу України до ЄС) впливає на тональність європейських посадовців.

2005 року Президент України Віктор Ющенко заявив, що членство в ЄС є стратегічною метою зовнішньої політики України. Всі фракції у Верховній Раді України 5-го скликання 2006—2007 років (окрім комуністів — 5 % місць) підтримують найшвидше приєднання до ЄС, зокрема перехід до більш тісних форм інтеграції (перший крок — створення зони вільної торгівлі відразу після вступу до СОТ, що було запропоновано ЄС у 2006). Деякі європейські політики та політологи вважають 2020 ймовірним роком вступу України до ЄС.

12 липня 2007 Європарламент у Страсбурзі ухвалив рішення висловити підтримку надання Україні перспективи членства в Євросоюзі. Відповідне рішення було прийняте за результатами обговорення доповіді депутата Міхала Томаша Камінські щодо мандату на переговори з Україною про нову поглиблену угоду.^[2]

[ред.] Суспільна думка

За даними соціологичних опитуваннь, станом на 2007 рік абсолютна більшість українців (55 %) підтримують вступ України до Європейського Союзу. При цьому 25 % проти вступу України до ЄС, а 20 % не змогли визначитись щодо цього питання.

55 % опитаних у Німеччині, Франції, Великобританії, Італії, Іспанії та Польщі—підтримують вступ України до ЄС—якщо Україна виконає необхідні для цього умови. 34 % проти вступу України до ЄС. Вступ до ЄС Росії, Туреччини та Марокко підтримують відповідно 45 %, 40 % та 35 % респондентів. ^[3]

[ред.] Витоки та історія утворення

Європейський Союз – історія, підвалини, договори та угоди
1951	1957	1965	1986	1992	1997	2001	2007
		Європейські спільноти		ЄВРОПЕЙСЬКИЙ   СОЮЗ
Європейська спільнота з вугілля та сталі
	Європейська економічна спільнота (ЄЕС)			Європейська Спільнота
		Європейські спільноти складаються з: Європейської спільноти з вугілля та сталі, Європейської економічної спільноти та Євратома
					Правосуддя та внутрішні справи Європейського Союзу
			Європейська політична співпраця	Спільна зовнішня політика та політика питань безпеки
	Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом)
Паризький договір 1951	Римські договори	Договір про запровадження загальної ради та комісії	Єдиний Європейський Акт	Маастрихтська угода	Амстердамський договір	Ніццький договір	Лісабонська угода
				„Три стовпа ЄС“ шаблон

Не варто шукати витоки Європейського Союзу у Римський імперії хоча б тому, що остання географічно мала центр довкола Середземного моря і простягалася на терени Африки і Азії, не включаючи Німеччину, Скандинавські країни, Шотландію, Ірландію та Центрально-Східну Європу. Римська Імперія розширювалася силою, була контрольована центральною державою і не поділяла ідеалів і принципів на яких сьогодні розбудовується ЄС.

Можливо лише митний союз 1800-х років часів Наполеона може розглядатися як перший передвісник майбутнього Європейського Союзу.

Одна з перших публічних пропозицій об'єднати країни на принципах рівності членів і кооперації була зроблена миролюбивим Віктором Гюґо у 1851 р. Після гуманітарних катастроф Першої і Другої світових війн необхідність в утворенні європейської спільноти стала очевидною. Ці відчуття найперше реалізувалися у Європейську спільноту з вугілля і сталі, яка була утворена у квітні 1951 року і набула чинності у липні 1952-го. Спільнота об'єднувала Західну Німеччину, Францію, Італію і країни Бенілюксу і була закріплена Паризьким договором 1951 р. (Історія ЄС).

Перший митний союз став відомим як Європейська економічна спільнота (англ. European Economic Community; свого часу відомий як Спільний Ринок), започаткований Римським договором 1957 року і введений в дію з 1 січня 1958 року. Останній згодом став відомим як Європейська Спільнота і визнається сьогодні як «перший стовп» Європейського Союзу.

Президент Франції Валері Жіскар д'Естен пропонував змінити назву «Європейський Союз» на «Об'єднана Європа», але це не було прийнято.

[ред.] Історія розширення ЄС

Рік	Країна	Загальна кількість членів
1957	Бельгія Німеччина Італія Люксембург Нідерланди Франція	6
1973	Велика Британія Данія Ірландія	9
1981	Греція	10
1985	Ґренландія (автономна теріторія Данії) виходить з спільноти	10
1986	Португалія Іспанія	12
1990	НДР (Об'єдналась з Західною Німеччиною)	12
1995	Австрія Фінляндія Швеція	15
2004	Угорщина Кіпр Латвія Литва Мальта Польща Словаччина Словенія Чехія Естонія	25
2007	Болгарія Румунія	27

[ред.] Самоназва Європейського Союзу всіма його офіційними мовами

European Union

Европейски съюз
Evropská unie
Den Europæiske Union
Europese Unie
Euroopa Liit
Euroopan unioni
Union européenne
Europäische Union
Ευρωπαϊκή Ένωση
Európai Unió
An tAontas Eorpach
Unione Europea
Eiropas Savienība
Europos Sąjunga
L-Unjoni Ewropea
Unia Europejska
União Europeia
Uniunea Europeană
Európska únia
Evropska unija
Unión Europea
Europeiska unionen

[ред.] Див. також

• Європейський Парламент
• Європейська Рада
• Європейська Комісія
• Рада ЄС (міністри певного відомства)
• Європейський соціально-економічний комітет
• Європейська асоціація вільної торгівлі
• Європейська валютна (монетарна) система
• Європейська економічна спільнота
• Європейська спільнота з атомної енергії
• Європейський Конвент
• Агентства Європейського Союзу
• Євроскептицизм

[ред.] Посилання

• Представництво Єврокомісії в Україні (укр.)
• Хронологія двосторонніх відносин Україна – ЄС (укр.)
• Угоди, укладені між Україною та ЄС (укр.)
• Офіційна сторінка ЄС
• Відносини ЄС і України (англ.)
• Чи дозволить Помарананчева революція збирати вершки: відносини з ЄС 2005 року і на початку 2006-го (англ.)
• Глосарій термінів Європейського Союзу
• Інструмент європейського сусідства і партнерства (громадський веб-сайт)
• Європейський простір: портал проєвропейського громадянського суспільства України

[ред.] Джерела

• Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
• Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
• Використано матеріали зі статті в румунський Вікіпедії
• Використано матеріали зі статті в німецькій Вікіпедії

	Офіційні мови ЄС
Англійська | Болгарська | Угорська | Грецька | Данська | Ірландська | Іспанська | Італійська | Латиська | Литовська | Мальтійська | Німецька | Нідерландська | Польська | Португальська | Румунська | Словацька | Словенська | Фінська | Французька | Чеська | Шведська | Естонська

Це незавершена стаття про Європейський Союз. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.